геофізика, геофизика, geofizica, geophysics, Geophysik f ; сейсмологія, сейсмология, seismology, Seismologie, Seismik
У межах території Каркінітського прогину верхньо- та нижньокрейдові відклади розглядаються як перспективні для пошуків вуглеводнів. Ці стратиграфічні товщі вивчені недостатньо, оскільки, в межах території досліджень, розкриті лише декількома свердловинами.
У роботі розглянуто аспекти побудови геолого-геофізичних моделей родовищ вуглеводнів та окреслено перспективу їхнього застосування в сучасному геологорозвідувальному процесі. Метою роботи є визначення основних напрямків побудови моделі перспективнихоб'єктів нафти та газу території Каркінітського прогину в межах акваторії Чорного моря на прикладі структури Гордієвича. Особливістю структури Гордієвича є те, що вона не була розбурена, не визначено потенційних продуктивних характеристик покладів.
Дослідження крейдових відкладів методами синтетичного сейсмічного моделювання передбачає можливість визначення основних характеристик розрізу, що впливають на сейсмічне хвильове поле. За допомогою синтетичного сейсмічного моделювання підготовлено сейсмогеологічні моделі структури Гордієвича з різними колекторськими властивостями (пористість, флюїдонасичення). Проаналізовано результати сейсмічних досліджень минулих років. Проведено аналіз сейсмо-геологічних умов методами та засобами синтетичного моделювання сейсмічних даних, а саме - співставлення реального хвильового поля, отриманого в результаті польових сейсморозвідувальних робіт, з набором синтетичних хвильових полів (у вигляді ефективних синтетичних моделей), отриманих у результаті сейсмічного моделювання.
За результатами моделювання та їх порівнянням з реальними сейсмічними даними встановлено, що синтетична модель на якісному рівні відображає необхідні параметри хвильового поля, вплив різного відсоткового значення пористості та флюїдонасичення. Найбільше співпадіння проявляється у динамічній подібності відбиваючих горизонтів. Особливо це стосується відкладів нижньої і верхньої крейди.
The Upper and Lower Cretaceous sediments within Karkinitska depression are considered to be prospective for hydrocarbons. However, these stratigraphic thicknesses remain insufficiently explored, for only a few wells have been disclosed within the study area.
This paper considers some aspects of building geological and geophysical models of hydrocarbon deposits and provides a perspective on their use in the modern exploration process. The aim of this study is to determine the ways of building the model for oil and gas-bearing deposits within Karkinitska depression in the Black Sea, in the case of the Gordievich structure. The singularity of the Gordievich structure is in the fact that there have been drilled no wells to evaluate the potential production of the deposits. The exploration for the Cretaceous sediments in the cut aided by synthetic seismic modeling allows for determining their properties that affect the seismic wave field.
Synthetic seismic modeling helps to prepare seismic models of the Gordievich structure, which bears different reservoir properties (porosity, fluid saturation). The paper covers the findings in seismic surveys over the previous years.
There have been analyzed seismic and geological environment based on synthetic modeling of seismic data - namely, on comparing a real wave field resulting from seismic acquisition with a set of synthetic wave fields (in the form of effective synthetic models) derived from seismic modeling.
Comparing simulation data with real seismic data reveals that a synthetic model qualitatively reflects the parameters necessary for the wave field and the effects of dependencies between the cut heterogeneous porosity and fluid saturation. A dynamic similarity of the reflecting horizons is most concurrent for the Lower and Upper Cretaceous layers.
В пределах территории Каркинитского прогиба верхне- и нижнемеловые отложения рассматриваются как перспективные для поисков углеводородов. Данные стратиграфические толщи недостаточно изучены, поскольку в пределах территории исследований, раскрыты лишь несколькими скважинами.
В работе рассмотрены аспекты построения геолого-геофизических моделей месторождений углеводородов и очерчена перспектива их применения в современном геологоразведочном процессе. Целью данной работы является определение основных направлений построения модели перспективных объектов нефти и газа территории Каркинитского прогиба в пределах акватории Черного моря на примере структуры Гордиевича. Особенностью структуры Гордиевича является то, что она не была разбурена, не определены потенциальные перспективные характеристики залежей.
Исследование меловых отложений методами синтетического сейсмического моделирования предусматривает возможность определения основных характеристик разреза, влияющих на сейсмическое волновое поле. С помощью синтетического сейсмического моделирования подготовлены сейсмогеологические модели структуры Гордиевича с различными коллекторскими свойствами (пористость, флюидонасыщение). Проанализированы результаты сейсмических исследований прошлых лет. Проведен анализ сейсмо-геологических условий методами и средствами синтетического моделирования сейсмических данных, а именно - сопоставлением реального волнового поля, полученного в результате полевых сейсморазведочных работ, с набором синтетических волновых полей (в виде эффективных синтетических моделей), полученных в результате сейсмического моделирования.
По результатам моделирования и их сравнению с реальными сейсмическими данными установлено, что синтетическая модель на качественном уровне отражает необходимые параметры волнового поля, влияние различного процентного значения пористости и флюидонасыщения. Наибольшее совпадение проявляется в динамическом сходстве отражающих горизонтов. Особенно это касается отложений нижнего и верхнего мела.
