геофізика, геофизика, geofizica, geophysics, Geophysik f ; геофізичні дослідження, геофизические исследования ; Дніпровсько-Донецька западина, Днепровско-Донецкая впадина
Рассмотрены главные черты геологического строения украинской части Михайловско-Белгородской шовной зоны (МБШЗ) Воронежского кристаллического массива (ВКМ) на основе результатов качественной и колличественной интерпретации гравитационного и магнитного полей, изучения керна нефтегазовых скважин. МБШЗ на территории Украины протягивается в пределах северного борта Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) и Днепровского грабена на расстояние более 140 км при преимущественной ширине 3-5 км и приурочена к одноименному глубинному разлому мантийного заложения, разделяющему разновозрастные мегаблоки ВКМ. На северном борту зона состоит из трех тектонических элементов - юго-восточного замыкания Белгородского синклинория, Бурлуцкой и Максальской синклиналей, характер сочленения которых тектонический. Преимущественно субширотными разломами, в том числе сдвигового типа, МБШЗ разбита на части (блоки). Амплитуда смещения по сдвигам увеличивается по направлению к Днепровскому грабену от 200-500 м до 10 км (?).
Бурлуцкая синклиналь является основным элементом МБШЗ на северном борту и имеет протяженность около 55 км при ширине 2-5 км. В структурном отношении предположительно представляет собой однокрылую синклиналь с крутыми углами падения слоев (до 75-85°). Разрез синклинали сложен слюдистыми, гранат-слюдистыми и амфиболовыми сланцами с прослоями железисто-слюдистых кварцитов, которые возможно отнести к низам курской серии палеопротерозоя.
Данные геофизики и бурения указывают на развитие в шовной зоне: палеопротерозойского рифтового прогиба, выполненного образованиями нижней части курской серии; мезоархейского грабеноподобного прогиба, выполненного образованиями александровской серии михайловского комплекса; раннеархейского сутурного шва, выполненного базит-гипербазитовыми ассоциациями. Резкое уменьшение ширины МБШЗ в пределах северного борта с 19 км в районе Белгородского синклинория до 3-5 км в пределах Бурлуцкой и Максальской синклиналей, а также отсутствие в ее палеопротерозойском разрезе всего оскольского комплекса и верхней части курской серии, обусловлено, главным образом, существенным увеличением уровня эрозионного среза докембрийских образований по направлению к Днепровскому грабену.
Изложенные результаты исследований могут быть использованы при корреляции структур ВКМ и Украинского щита (УЩ) через территорию ДДВ, а также для оценки перспектив нефтегазоносности и некоторых твердых полезных ископаемых территории северного борта.
This paper considers the main features of the geological structure of the Ukrainian part of the Mihajlovsko-Belgorod suture zone (MBSZ), the Voronezh Crystalline Massif (VCM) on the basis of qualitative and quantitative interpretation of the gravity and magnetic fields and by studying core samples from oil and gas wells. The MBSZ on the territory of Ukraine stretches within the northern edge of the DDD and the Dnieper graben for over 140 km with the predominant width of 3-5 km and is timed to coincide with the mantle localized deep fault of the same name dividing varied age megablocks of the VCM. On the northern edge the zone consists of three tectonic elements: south-east closing of Belgorod synclinorium, Burlutsk and Maksalsk synclines which are characterized by a tectonic joint. The MBSZ is broken into pieces (blocks) mainly by sublatitudinal faults, including shift type. The amplitude of displacement on shifts increases in a direction to Dnieper graben from 200-500 m to 10 km (?).
Burlutsk syncline is a basic element of the MBSZ on the northern edge and stretches for about 55 km with a width of 2-5 km. In respect to the structure it presumably is a single-limb syncline with high dipping of layers (to 75-85о). The section of the syncline is formed by micaceous, granatum-micaceous and amphibolite slates with interlayers of ferruginous-micaceous quartzites which can be assigned to lower parts of the Kursk series of Paleoproterozoic.
Geophysical and drilling data indicate the following in the development of the suture zone: Paleoproterozoic rift trough arisen out of formations of the lower parts of the Kursk series; Meso- Archean graben-like trough arisen from formations of Alexandrovsk series of the Mihajlovsk complex, and early Archean suture formed by basite-hyperbasite associations. Sharp reduction of width of the MBSZ within the northern edge from 19 km around Belgorod synclinorium to 3-5 km within Burlutsk and Maksalsk synclines, as well as absence of all Oskolsk complex and the upper part of the Kursk series in its Paleoproterozoic section is caused, mainly, by essential increase in level of an erosive cut of Pre-Cambrian formations in the
direction to Dnieper graben.
The stated results of the research can be used at correlation of structures of the VCM and the Ukrainian Shield through the territory of the DDD, and also for estimation of perspectives of the oil-and-gas-bearing capacity and some solid minerals of the northern edge territory.
Розглянуто головні риси геологічної будови української частини Михайлівсько-Білгородської шовної зони (МБШЗ) Воронезького кристалічного масиву (ВКМ) за результатами якісної та кількісної інтерпретації гравітаційного й магнітного полів, вивчення керну нафтогазових свердловин. МБШЗ на території України протягується в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Дніпровського грабену на відстань понад 140 км при переважній ширині 3-5 км і приурочена до однойменного глибинного розлому мантійного закладення, що розділяє різновікові мегаблоки ВКМ. На терені північного борту зона складається з трьох тектонічних елементів - південно-східного замикання Білгородського синклінорію, Бурлуцької та Максальської синкліналей, характер зчленування яких тектонічний. Переважно субширотними розломами, у тому числі, здвигового типу, МБШЗ розбита на частини (блоки). Амплітуда зміщення по здвигах збільшується в напрямку до Дніпровського грабену від 200-500 м до 10 км (?).
Бурлуцька синкліналь є основним елементом МБШЗ на північному борті й має протяжність близько 55 км при ширині 2-5 км. У структурному відношенні, найімовірніше, представляє собою однокрилу синкліналь з крутими кутами падіння шарів (до 75-85°). Розріз синкліналі складений слюдистими, гранат-слюдистими й амфіболовими сланцями з прошарками залізисто-слюдистих кварцитів, які можна віднести до низів курської серії палеопротерозою.
Дані геофізики та буріння вказують на розвиток у шовній зоні: палеопротерозойського рифтового прогину, виповненого утвореннями нижньої частини курської серії; мезоархейського грабеноподібного прогину, виповненого утвореннями олександрівської серії михайлівського комплексу; ранньоархейського сутурного шову, виповненого гіпербазитовими асоціаціями. Різке зменшення ширини МБШЗ у межах північного борту з 19 км у районі Білгородського синклінорію до 3-5 км у межах Бурлуцької й Максальської синкліналей, а також відсутність в її палеопротерозойському розрізі всього оскольського комплексу та верхньої частини курської серії, обумовлено, головним чином, істотним збільшенням рівня ерозійного зрізу докембрійських утворень у напрямку до Дніпровського грабену.
Викладені результати досліджень можуть бути використані при кореляції структур ВКМ і Українського щита (УЩ) через територію ДДЗ, а також для оцінки перспектив нафтогазоносності й деяких твердих корисних копалин території північного борту.
