геофізичні дослідження, геофизические исследования ; нафтогазові родовища, нефтегазовые месторождения ; петрофізика, петрофизика ; свердловини, скважины
Авторами проведено дослідження керну та аналіз матеріалів геофізичних досліджень свердловин (ГДС) свердловини № 3А Зарічної площі Дніпровсько-Донецької западини з метою оцінки перспективності пластів як низькопористих колекторів вуглеводнів на основі вивчення структури їх пустотного простору. Комплекс петрофізичних досліджень газо-, нафто- і водонасичених порід проводився в Петрофізичній лабораторії ННІ "Інститут геології", у тому числі, в умовах змінних тисків. Проведено статистичну обробку густинних,електричних, фільтраційно-ємнісних та акустичних параметрів. Інтерпретацію даних ГДС було здійснено у програмному забезпеченні "Геопошук". База даних каротажних кривих включала результати вимірювань кавернометрії, акустичних, електричних та радіоактивнихметодів.
Визначення структури пустотного простору за даними ГДС та петрофізики проводилось за оригінальною методикою інверсії даних акустичних досліджень у структуру пустотного простору на основі методів найменших квадратів із використанням методів нелінійної оптимізації та умовних моментів. За стандартним аналізом каротажних даних та матеріалів петрофізики встановлено повну невідповідність висновків: породи за даними ГДС визначено як низькопористі пластиколектори, що за даними петрофізики не підтвердилось.
Проведений комплексний аналіз результатів досліджень акустичних властивостей в умовах змінних тисків надав можливість якісно визначити особливості структури пустотного простору порід. Авторами було оцінено кількісний розподіл пустот різних форматів для колекції зразків керну та для пластів порід. За даними петрофізичних досліджень було визначено, що розглянуті пісковики у своєму складі практично не мають пустот тріщинного типу; пустотний простір органогенно-детритових вапняків складений, в основному, міжзерновими та вторинними пустотами; доломітизовані вапняки, переважно, у своєму складі мають тріщинні пустоти (0,71%-0,95%). За даними ГДС визначено, що у дослідженому інтервалі
свердловини за структурою пустотного простору можуть бути оцінені як перспективні породи-колектори чотири карбонатні пласти з високою тріщинною пористістю.
Встановлено у результаті комплексних досліджень, що даний інтервал свердловини містить ущільнені низькопористі колектори, які представлені переважно тріщинними доломітизованими вапняками.
Перспективою подальших досліджень щодо вивчення порід Зарічної та подібних площ є проведення дослідних робіт з врахуванням анізотропії, які планується провести на базі ННІ "Інститут геології". Результати наведених досліджень можуть бути використані для визначення перспективності порід різного літологічного складу та складності пустотного простору при вивченні їх нафтогазоносності.
The authors have conducted the investigation of rock samples and well logging data for the layers of Zarichna 3A well (located in Zarichna area of Dnieper-Donets basin) in order to estimate their prospectivity as poor-porous reservoirs of oil and gas on the basis of their void space structure studies. A set of petrophysical studies of gas-, oil- and water-saturated rocks was conducted at the petrophysical lab of the Institute of Geology including investigations under the alternating pressure conditions. Statistical analysis of density, electrical, filtration and storage, acoustic properties was done. Geophysical well logging data interpretation was performed using "Geopoisk" software. The database of well logs included the results of caliper, acoustic, electrical and radioactive logging.
Assessment of void space structure on the basis of well logging and petrophysical data was conducted using the original method of inversion of acoustic investigations data into the structure of void space. This method is based on the least square method with use of both nonlinear optimization and conditional moment methods. During the standard analysis of petrophysical and geophysical well logging data total mismatch of conclusions was found: rocks determined as poor-porous reservoirs on the basis of well logging data did not show the same result for the petrophysical studies.
Complex analysis of results of the acoustic properties measurements under the alternating pressure conditions made possible the qualitative analysis of rocks' void space structure.
Authors have made quantitative assessment of distribution of voids of different formats for the collection of core samples and rock layers. According to the petrophysical investigations data, it was found that void space of studied sandstones almost does not contain fracture-like voids, the void space of organogenic-detrital limestones consists mostly of granular and secondary voids, dolomite limestones include mostly fracturelike voids (0.71% - 0.95%). From the geophysical well logging data it was revealed that among the studied rock layers of well there are four carbonate layers which can be defined as perspective reservoir rocks with high fracture porosity. As a result of complex investigations it was found that studied interval of the well contains compacted poor-porous reservoirs presented mostly by fractured dolomite limestone.
The perspective for the future studies of Zarichna area samples and similar areas is to extend current investigations by including anisotropy data which are planned to be measured in the Institute of Geology. The results of this work can be used for the determination of prospectivity of rocks with different lithology and complexity of void space during their petroleum potential studies.
Авторами проведены исследования керна и анализ материалов геофизических исследований скважин (ГИС) скважины № 3А Заречной площади Днепровско-Донецкой впадины с целью оценки перспективности пластов как низкопористых коллекторов углеводородов на основе изучения структуры их пустотного пространства. Комплекс петрофизических исследований газо-, нефте- и водонасыщенных пород проводился в Петрофизической лаборатории УНИ "Институт геологии", в том числе, в условиях переменных давлений. Выполнена статистическая обработка плотностных, электрических, фильтрационно-емкостных и акустических параметров. Интерпретация данных ГИС была осуществлена с помощью программного обеспечения "Геопоиск". База данных каротажных кривых включала результаты измерений кавернометрии, акустических, электрических и радиоактивных методов. Определение структуры пустотного пространства по данным ГИС и петрофизики проводилось по оригинальной методике инверсии данных акустических исследований в структуру пустотного пространства на основе методов наименьших квадратов с использованием методов нелинейной оптимизации и условных моментов.
По стандартному анализу каротажных данных и материалов петрофизики установлено полное несоответствие выводов: породы по данным ГИС определены как низкопористые коллекторы, что по данным петрофизики не подтвердилось.
Проведенный комплексный анализ результатов исследований акустических свойств в условиях переменных давлений предоставил возможность качественно определить особенности структуры пустотного пространства пород. Авторами было оценено количественное распределение пустот различных форматов для коллекции образцов керна и для пластов пород. По данным петрофизических исследований было определено, что рассмотренные песчаники в своем составе практически не имеют пустот трещинного типа; пустотное пространство органогенно-детритових известняков состоит, в основном, из межзерновых и вторичных пустот; доломитизированные известняки, преимущественно, в своем составе имеют трещинные пустоты (0,71%-0,95%). По данным ГИС определено, что в исследованном интервале скважины по структуре пустотного пространства могут быть оценены как перспективные породы-коллекторы четыре карбонатных пласта с высокой трещинной пористостью.
Установлено в результате комплексных исследований, что данный интервал скважины содержит уплотненные низкопористые коллекторы, которые представлены, преимущественно, трещинными доломитизированными известняками.
Перспективой дальнейших исследований по изучению пород Заречной и подобных площадей является проведение исследовательских работ с учетом анизотропии, которые планируется провести на базе УНИ "Институт геологии". Результаты представленных исследований могут быть использованы для определения перспективности пород различного литологического состава и сложности пустотного пространства при изучении их нефтегазоносности.
