археологічні пам"ятки, археологические памятники ; геофізичні методи досліджень, геофизические методы исследований ; магнітна індукція, магнитная индукция
На підставі багаторічного досвіду археолого-геофізичних досліджень, підтверджених розкопками, викладено основні принципи та критерії якісної інтерпретации даних магнітної розвідки пам"яток пізньоримського часу. Проаналізовано досвід високоточних магнітних зйомок на поселеннях і могильниках II - першої половини V ст н. е., розташованих у широких географічних межах - від Буковини до Лівобережжя Дніпра.
Магнітні дослідження проводились на чотирьох поселеннях і чотирьох могильниках черняхівської культури,серед яких поселення й могильник Комарів (Чернівецька обл.), поселення Малополовецьке-2А (Київська обл.), могильник Червоне-2 (Київська обл.), могильник Легедзине (Черкаська обл.), поселення Дмитрівка-3 (Полтавська обл.), поселення і могильник Війтенки-1 (Харківська обл.)
Карти локальних аномалій магнітної індукції ділянок складено за результатами польових вимірювань цезієвими магнітометрами з роздільною здатністю 0,001 нТл. Після обробки й обрахування аномальних значень магнітної індукції виконувалася інтерполяція до регулярної мережі 0,25х0,25 м. При виділенні типів магнітних аномалій, джерелами яких можуть виступати археологічні об'єкти, враховувалися такі критерії: розміри, інтенсивність, знак/знакозмінність, розташування негативної частини знакозмінної аномалії відносно магнітної півночі.
Виходячи з накопиченого досвіду магнітометрії пам"яток пізньоримського часу, при інтерпретації магнітних карт слід зосередитись на пошуку магнітних аномалій кількох визначених типів. На поселенні "археологічними" можуть бути визнані слабкі (2…15 нТл) позитивні аномалії площею понад 1 м2. Такі аномалії формуються переважно над неглибокими житлами - напівземлянками й землянками, а також над більш масивними наземними житлами, перекритими шаром грунту з потужністю більше 1,5 м (наприклад, внаслідок намиву грунту зі схилу). Також до "поселенських" відносяться знакозмінні аномалії, позитивна частина яких ізометрична й має площу до 4 м2. Інтенсивність таких аномалії може становити від 5 до 100 нТл і більше, а негативна частина завжди знаходиться з північного боку. Такі аномалії формуються над печами та горнами.
З досвіду магнітної зйомки черняхівських могильників з упевненістю вдається виділити лише аномалії, пов"язані з глибокими, "князівськими", похованнями-інгумаціями. Такі аномалії мають інтенсивність до 7 нТл і площу 3…8 м2. Вони формуються завдяки різниці намагніченостей матеріалу заповнення ями й оточуючої материнської породи.
Many years of experience in geophysical survey on archaeological sites confirmed by excavation results led us to develop the basic principles and criteria for qualitative interpretation of magnetic anomalies on Late Roman sites. Data have been obtained from high-resolution magnetic surveys of settlements and burial grounds dating back to the 2nd - first half of the 5th century AD across a wide geographic range - from Bukovyna to the Left bank of the Dnieper.
Magnetic studies were conducted on four settlements and four burial grounds belonging to the Cherniakhiv culture, including the Komariv burial ground and settlement site (Chernivtsi region), the Malopolovetske-2A settlement site (Kyiv region), the Chervone-2 burial ground (Kyiv region), the Legedzyne burial ground (Cherkassy region), the Dmytrivka-3 settlement site (Poltava region) and the Viytenky-1 burial ground and settlement site (Kharkiv region).
Maps of induced magnetic anomalies were produced based on the results of field measurements using cesium magnetometers with 0.001 nTresolution. Processing and calculation of magnetic field anomalies were followed by generating a regular mesh (0.25x0.25 m).
The types of magnetic anomalies associated with archaeological sites are determined by the following factors: size, intensity, positive/negative/alternating character, and the location of the negative part of an alternating anomaly relative to magnetic north.
The results of measurements and excavations on the Late Roman sites show that it is feasible to focus on a few types of magnetic anomalies when interpreting magnetic maps. Archaeological artefacts may account for weak (2…15 nT) positive anomalies covering areas of over 1 m2 on a settlement site. These tend to form over shallow housing - dugouts, as well as over massive ground dwellings, covered with a minimum of 1.5 mthick layer of soil (e.g. due to soil deposited from the slope). Alternating anomalies with the positive part having an isometric shape and covering an area of 4 m2 are also common on Late Roman settlement sites. The intensity of these anomalies can range from 5 to 100 nT or more, with the negative part always located on the north side. Such anomalies tend to form over furnaces and kilns.
Magnetic surveys on Late Roman burial sites only yielded reliable data on the anomalies associated with deep ground "princely" inhumation burials. The corresponding anomalies have intensity of up to 7 nT and cover areas of 3…8 m2. These form due to a difference in magnetization of the material filling the pit and that of the surrounding parent rock.
На основании многолетнего опыта археолого-геофизических исследований, подтвержденных раскопками, изложены основные принципы и критерии качественной интерпретации данных магнитной разведки памятников позднеримского времени. Проанализирован опыт высокоточных магнитных съемок на поселениях и могильниках II - первой половины V в н. э., расположенных в широких географических пределах - от Буковины до Левобережья Днепра.
Магнитные исследования проводились на четырех поселениях и четырех могильниках черняховской культуры, среди которых поселение и могильник Комаров (Черновицкая обл.), поселение Малополовецкое-2А (Киевская обл.), могильник Червоне-2 (Киевская обл.), могильник Легедзино (Черкасская обл.), поселение Дмитровка-3 (Полтавская обл.), поселения и могильник Войтенки-1 (Харьковская обл.).
Карты локальных аномалий магнитной индукции участков составлены по результатам полевых измерений цезиевыми магнитометрами с разрешением 0,001 нТл. После обработки и вычисления аномальных значений магнитной индукции выполнялась интерполяция до регулярной сети значений 0,25х0,25 м.
При выделении типов магнитных аномалий, источниками которых могут выступать археологические объекты, учитывались следующие критерии: размеры, интенсивность, знак/знакопеременность, расположение негативной части знакопеременной аномалии относительно магнитного севера.
Исходя из накопленного опыта магнитометрии памятников позднеримского времени, при интерпретации магнитных карт следует сосредоточиться на поиске магнитных аномалий нескольких определенных типов. На поселении "археологическими" могут быть признаны слабые (2...15 нТл) положительные аномалии площадью более 1 м2. Такие аномалии формируются преимущественно над неглубокими жилищами - полуземлянками и землянками, а также над более массивными наземными жилищами, перекрытыми слоем почвы мощностью более 1,5 м (например, в результате намыва грунта со склона). Также к "поселенческим" относятся знакопеременные аномалии, положительная часть которых изометрична по форме и имеет площадь до 4 м2. Интенсивность таких аномалии может составлять от 5 до 100 нТл и более, а отрицательная часть всегда находится с северной стороны. Такие аномалии формируются над печами и горнами.
По опыту магнитных исслдований черняховских могильников с уверенностью удается выделить лишь аномалии, связанные с глубокими, "княжескими", захоронениями-ингумациями. Такие аномалии имеют интенсивность до 7 нТл и площадь 3...8 м2. Они формируются благодаря разнице намагниченности материала заполнения ямы и вмещающей материнской породы.
