внутрішньо переміщені особи, внутренне перемещенные лица ; українське суспільство, украинское общество
У статті представлено адаптацію підходу до вимірювання соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб запропонованого Дж. Джоель-Гисбергом та К. Вруманом. З метою вимірювання соціального відторгнення автор застосовує факторний аналіз та здійснює емпіричну ідентифікацію трьох вимірів концепту, а саме матеріальної депривації, доступу до прав громадянина, соціальної ізоляції. На основі визначених компонентів концепту сконструйовано інтегральний (адитивний) індекс соціального відторгнення. Здійснено перевірку інструменту відповідно до критерію зовнішньої валідності шляхом застосування аналізу лінійної регресії. У якості предикторів було обрано змінні, що вимірюють рівень доходу ВПО, суб"єктивні оцінки стану здоров"я, рівень освіти, сімейний стан і суб'єктивну оцінку відчуження від громади у поточному місці проживання. За результатами регресійного аналізу виявлено, що чотири змінних із п"яти мають значущі регресійні коефіцієнти. Очікувані зв"язки виявлено між рівнем доходів і суб"єктивною оцінкою стану здоров"я, сімейним станом, суб"єктивною оцінкою відчуження від громади у поточному місці проживання та індексом соціального відторгнення. Водночас взаємозв"язок рівня освіти з соціальним відторгненням нівелюється на фоні інших його предикторів.
The paper presents an approach of measuring social exclusion proposed by G. Jehoel-Gijsbers and C. Vrooman which was applied to IDPs in Ukraine. In order to measure social exclusion a factor analysis was utilized and empirical identification of its three dimensions: material deprivation, access to civil rights and social isolation, was carried out. Based on the empirically measured dimensions of the social exclusion concept, an integral index of social exclusion was extracted. The constructed tool was verified by applying linear regression analysis according to the criterion of external validity. For this purpose, the potential predictors of social exclusion were chosen, namely income of IDPs, subjective health status assessment, education level, marital status and objective evaluation of social alienation of community in current place of residence. The results of regression analysis revealed that four of the five variables have significant regression coefficients. Expected relationships were found among the IDPs's income level, subjective evaluation of health status, marital status, objective evaluation of social alienation of community in current place of residence and social exclusion index. However, association between IDPs's education level and social exclusion decreases against of other predictor's background.
