Опис документа

На початку 1920-х рр. в УСРР з"явилося безземельне і малоземельне селянство у зв"язку з природним приростом населення, міграцією із зарубіжжя селянства, відсутністю вільних земель після їх перерозподілу між селянами у 1919 - 1920 рр. Всі ці явища були йу зоні Полісся і лісостепу України, де проживало 371 тис. поляків, з них 97,4 тис. - малоземельні і безземельні. Площа наділів на одне господарство на середину 1920-х рр. зменшилася з 8 - 10 дес. Орних угідь до 1,5 - 2 дес. на сім"ю, що не відповідало утой час прожитковому мінімуму аграрного забезпечення родини. До того ж, ґрунти в цих регіонах не всюди були придатними для продуктивного землеробства. У 1925 р. уряд республіки ухвалив програму переселення селян-поляків на південь України (17,5 тис. осіб) та у Всесоюзний колонізаційний фонд (85 тис. осіб). Плановим переселенцям держава надавала матеріальну допомогу 600 - 800 крб. на господарство, сільськогосподарський реманент, корів, коней тощо. За кошти держави та громадських організацій на півдні УСРР проводилися роботи по зрошенню сільськогосподарських угідь, налагодженню матеріально-технічного обслуговування новостворених кооперативних господарств. У другій половині 1930-х рр. продовжувалася міграція польського населення з північних областей республіки переважно у південні. Проте цей рух проходив вже у пошуках більш високооплатної праці у сільській місцевості й містах, навчання у системі професійної та вищої освіти.

In the early 1920"s Landless and smallholder farmers appeared in the Ukrainian Socialist Soviet Republic (Ukrainian SSR), due to natural population growth, migration of peasantry from abroad, lack of free lands after redistribution among the peasants in 1919-1920. All these events also took place in Polissia and forest-steppe zones of Ukraine, where 371 thousand of Poles had lived, 97.4 thousand of them were land-hungry and landless. The plots per farm by mid-1920th had decreased from 8-10 cropland to 1.5-2 per family, that did not meet the agricultural subsistence level of the family at that time. In addition, soils in these regions were not suitable for productive agriculture. In 1925 the government of the republic approved the program for resettlement of Poles peasants to the south of Ukraine (17.5 thousand people) and to the colonization fund of the Soviet Union (85 thousand people). The state provided financial assistance to 600-800 rubles on the household, agricultural implements, cows, horses, and so on for planned immigrants. By means of the state and public organizations of the south of the Ukrainian SSR works were carried out on irrigation of agricultural lands, establishment of logistical service for the newly formed cooperative farms. In the second half of 1930th. migration of Polish population continued mainly to the south from the northern regions of the republic. However, this movement took place in search of more highly paid work and gaining of vocational and higher education in rural areas and towns.