геологічний простір України, геологіческое пространство України ; геоморфологічні методи, геоморфологические методы ; зсуви (форма рельєфу), оползни ; картографічне моделювання, картографическое моделирование ; Крим, Крым, Crimea
В статті представлений аналіз умов формування сучасних зсувів неглибокого залягання в межах Південного берега Криму. Комплексне застосування історико-геологічного та морфометричного методів в ході дослідження дозволило окреслити просторові та глибинні межі поширення схильних до розвитку зсувів схилів. В процесі дослідження було виявлено та обгрунтовано головні природні фактори утворення та активізації зсувів у покровних відкладах. В результаті, були встановленні головні критерії поділу досліджуваної території на потенційно стійкі, які не потребують спеціальної інженерно-геологічної підготовки, та нестійкі, які потребують проведення спеціальних інженерно-геологічних вишукувань, ділянки.
На основі використання результатів попередніх досліджень та отриманих у дослідженні параметрів рельєфу, побудовано структуру моделі кількісного просторового прогнозування розвитку сучасних зсувів, що враховує особливості територіального розподілу комплексного показника – коефіцієнта стійкості схилів.
В статье представлен анализ условий формирования современных оползней неглубокого заложения в пределах Южного берега Крыма. Комплексное применение историко-геологического и морфометрического методов в процессе исследования позволило обозначить границы распространения склонных к развитию оползней склонов. В ходе исследования были выявлены и обоснованы главные природные факторы образования и активизации оползней в покровных отложениях. В результате, были установлены главные критерии деления исследуемой территории на потенциально устойчивые, не требующие специальной инженерно-геологической подготовки, и неустойчивые, требующие проведения специальных инженерно-геологических изысканий, участки. На основании использования результатов предыдущих исследований и полученных в исследовании параметров рельефа, была построена структура модели количественного пространственного прогнозирования развития современных оползней, которая учитывает особенности территориального распределения комплексного показателя – коэффициента устойчивости склонов.
