міжнародне право, международное право ; окупація, оккупация, okupacja ; українсько-російські відносини, украинско-российские отношения ; Автономна Республіка Крим (Україна), Автономная Республика Крым, Qirim Muhtar Cumhuriyeti
The author analyses historical examples that the Russian legal scholarship provides to justify the seizure of Crimea by the Russian Federation in February-March 2014 and explain the process as the "reunification". Special attention is drawn to the Kosovo case, the demise of the USSR and achievement of independence by Ukraine in 1991, the Aaland Islands case and the Quebec case are examined together with other "precedents". An author thoroughly considers the arguments used by the Russian side in its attempt to prove that in the course of the "secession" from Ukraine and "accession" to the Russian Federation in 2014 the "Crimean people" exercised the generally recognized principle of equal rights and self-determination of peoples in the same manner as the subjects in the cited cases. The argument of Russian scholars are analyzed against the background of the factual evidence and the issue of their international law sufficiency is considered. The author qualifies the actions of the Russian Federation and draws relevant conclusions.
Автор аналізує історичні приклади, які використовуються російськими вченими-правознавцями для виправдання захоплення Криму Російською Федерацією в лютому-березні 2014 року і пояснення цього процесу як "возз"єднання". Особливу увагу приділено випадку Косова, розпаду СРСР і здобуттю незалежності Україною в 1991 році, випадкам Аландських островів і Квебека, які вивчаються разом з іншими "прецедентами". Автор детально розглядає аргументи, що наводяться російською стороною в її спробі довести, що в ході "сецесії" з України і "приєднання" до Російської Федерації у 2014 році "кримчани" здійснили загальновизнаний принцип рівних прав і самовизначення народів таким же чином, як у наведених випадках. На підставі фактичного матеріалу аналізуються аргументи російських вчених, і розглядається питання про їх обгрунтованість з точки зору міжнародного права. Автор кваліфікує дії Російської Федерації та робить відповідні висновки.
Автор анализирует исторические примеры, которые используются российскими учеными-правоведами для оправдания захвата Крыма Российской Федерацией в феврале-марте 2014 года и объяснения этого процесса как "воссоединения". Особое внимание обращено к случаю Косова, распаду СССР и обретению независимости Украиной в 1991 году, случаям Аландских островов и Квебека, кото- рыеизучаются вместе с другими "прецедентами". Автор подробно рассматривает аргументы, используемые российской стороной в ее попытке доказать, что в ходе "сецессии" из Украины и "присоединения" к Российской Федерации в 2014 году "крымчане" осуществили общепризнанный принцип равных прав и самоопределения народов таким же образом, как в приведенных случаях. На основаниифактического материала анализируются аргументы российских ученых, и рассматривается вопрос об их обоснованностис точки зрения международного права. Автор квалифицирует действия Российской Федерации и делает соответствующие выводы.
