Палеогеографічна реконструкція скелюватської світи проводилася на основі таких методик: зіставлення коефіцієнтів інтенсивності вивітрювання і осадової диференціації О.О. Предовського, методу М.М. Страхова - "ідеальний профіль", відношення елементів-індикаторів і фаціальні умови осадконакопичення - умови осадконакопичення. За допомогою методики SAK В.К. Головьонка і в результаті порівняння хімічних складів порід скелюватської світи із середнім кларковим складом породоутворювальних оксидів у магматогенних породах зроблена реконструкція кліматичних умов осадконакопичення світи. Використання формаційного аналізу дозволило визначити ймовірні джерела надходження уламкового матеріалу і шляхи його транспортування.
Результати зіставлення коефіцієнтів інтенсивності вивітрювання - W і осадової диференціації - d з такими ж різних типів зон тектонічних режимів, були порівняні з породами скелюватської світи. Вони вказують на те, що стабілізований режим на межі двох підсвіт скелюватської світи змінився помірно активізованим. Зростання ролі тектонічної активізації в період накопичення осадового матеріалу другої підсвіти підтверджується також низьким ступенем зрілості глинистого матеріалу і збільшенням алюмокремнієвого модулю. Вміст більшості петрохімічних елементів світи наростає від псамітів до пелітів, витримуючи в цілому закономірність, властиву "ідеальному профілю", від прибережної зони до "пелагічної". Розподіл петрохімічних елементів у "ідеальному профілі" можна охарактеризувати як згладжений, що є типовим для алювіально-пролювіальних відкладів, згодом перерозподілених в прибережних умовах, про що свідчать два піки максимальних значень елементів - в конгломератах і сланцях. Аналогічні результати отримані і при використанні співвідношень елементів-індикаторів.
Реконструкція кліматичних умов, свідчить про формування порід скелюватської світи в умовах жаркого і вологого клімату, і також про формування осадів в перехідних, від континентальних до прибережно-морських умовах.
На основі формаційного аналізу виявлені джерела надходження уламкового матеріалу, якимивиступали породи розвинені на схід від басейну осадконакопичення, а самепороди Середньопридніпровського комплексу, які об'єднують утворення зеленокам'яних структур, у будові яких беруть участь метаморфізовані вулканіти основного, середнього та кислого складу, теригенні породи і гранітоїди сурсько-токівського інтрузивного комплексу.
Paleogeographic reconstruction of skelevatka suite is carrried out on the base on the following methods: comparison of the intensity coefficients of weathering and sedimentary differentiation by A. Predovsky, N. Strahov's method - "Ideal profile", the ratio between elementsindicators and facial conditions of sedementation - depositional environments. By using SAK method of V. Golovenok and making the comparison between chemical compositions of rocks of skelevatska suite and average clark abundance of rock-forming oxides in magmatic rocks the reconstruction of climatic conditions of sedimentation in the suite is made. The use of stratigraphic analysis allowed to identify the possible sources of clastic material and ways of its transportation.
The results of relation between the coefficients of intensity of weathering - W and sedimentary differentiation - d obtained for rocks of skelevatska suite are compared with similar ones obtained from the different types of zones of tectonic regime. They indicate the fact that stable tectonic regime on the border of two subsuite has changed by moderately activated one. The growing role of tectonic activity during the accumulation of sediments of the second subsuite is also proved by a low degree of maturity of the clay sediment and the increasemen of alumino-module. The method by Srtachov shows that the content of most petrochemical units in the suite rises from psammites to pelites, maintaining the overall regularity typical of the "ideal profile", from the coastal to "pelagic" area. The distribution of petrochemical units in the "ideal profile" can be characterized as smooth, which is typical for alluvial-proluvialsedimentation in the coastal environment. This fact is also proved by the presence of the two peaks of maximum values of elements found in the conglomerates and shales. Similar results are obtained when using ratios of elements-indicators.
Reconstruction of climatic conditions indicates the formation of rocks of skelevatska suite in the conditions of hot and moisture climate, and also on the formation of sediments in the transition from continental to marginal-marine conditions.
On the basis of formational analysis identified the sources of clastic material. These sources were rocks occurred to the East from the basin of sedimentation, namely the rocks of Middle Dnieper complex. They include the rock asocciation of greenstone structures rfepresented by metamorphosed volcanic rocks of basic, intermediate and acid composition, terrigenous rocks and granitoids of the sursko-tokovskoe intrusive complex.
Палеогеографическая реконструкция скелеватской свиты проводится на основе следующих методов: сопоставление коэффициентов интенсивности выветривания и осадочной дифференциации А. Предовского, метод Н. Страхова - "идеальный профиль", отношение элементов-индикаторов и фациальные условия осадконакопления - условия осадконакопления. С помощью методики SAK В. Головенка и на основе сравнения химических составов пород скелеватской свиты со средним кларковым составом породообразующих окислов в магматогенных породах проведена реконструкция климатических условий осадконакопления свиты. Использование формационного анализа позволило определить вероятные источники поступления обломочного материала и пути его транспортировки.
Приведены результаты сопоставления коэффициентов интенсивности выветривания (W) и осадочной дифференциации (d)пород скелеватской свиты с такими же различных типов тектонических режимов. Они указывают на то, что стабилизированный режим на границе двух подсвит изменился умеренно активизированным. Рост роли тектонической активизации в период накопления осадочного материала второй подсвиты подтверждается также низкой степенью зрелости глинистого материала и увеличением алюмокремниевого модулю. Метод Страхова показывает, что содержание большинства петрохимических элементов свиты нарастает от псаммитов к пелитам, сохраняя в целом закономерность, свойственную "идеальному профилю", от прибрежной зоны до "пелагической". Распределение петрохимических элементов в "идеальном профиле" можно охарактеризовать как плавное, что типично для аллювиально-пролювиальных отложений, в прибрежных условиях, о чем свидетельствуют два пика максимальных значений элементов - в конгломератах и сланцах. Аналогичные результаты получены и при использовании соотношений элементов-индикаторов.
Реконструкция климатических условий, свидетельствует о формировании пород скелеватской свиты в условиях жаркого и влажного климата, и также о формировании осадков в переходных от континентальных к прибрежно-морским условиям.
На основе формационного анализа были выявлены источники поступления обломочного материала, которыми выступали породы, развитые на восток от бассейна осадконакопления, а именно, породы Среднеприднепровского комплекса, которые объединяют породы зеленокам'яних структур, в строении которых принимают участие метаморфизованные вулканиты основного, среднего и кислого состава, терригенные породы и гранитоиды сурско-токовского интрузивного комплекса.
