Опис документа

У статті досліджено прийоми мовної гри у контексті парадигми постмодернізму на матеріалах електронних версій видань "День", "2000" та "Сегодня". Здійснена аналітична робота дала змогу виокремити види мовних ігор у журналістських творах, що притаманні саме постмодерністському напряму: специфічні метафори, прийоми словотворення, інтертекстуальність, каламбури. Було визначено їх основні функції (естетична та функція впливу, що включає оцінку і маніпуляцію) та особливості вживання. Зазначені прийоми перетворюють журналістський текст на різновид гіперреальності. Такий матеріал існує незалежно від дійсності, адже він наповнений не фактами, а їх трактуваннями, про що свідчить іронічна оцінка або знижений тон. Цим дослідженням ми підтверджуємо наявність ознакпостмодерністської течії у сфері ЗМІ.

The article describes the methods of language game in the context of paradigm as exemplified in the online versions of newspapers "Day", "2000" and "Segodnya". Such analytical work made it possible to identify the types of language games in journalistic works that are typical for postmodern mainstream: specific metaphors, word formation techniques, intertextuality, puns. It was defined their main functions (aesthetic and impact functions, which include evaluation and manipulation) and pacularities of use. These techniques transform journalistic text in the kind of hyperreality. Such material exists independently from the reality, because it is filled not with facts but with their interpretations, which is proved by ironic assessment or reduced tone. In this study we confirm that there are the elements of post-modern mainstream in the sphere of mass media.

В статье рассмотрены приемы языковой игры в контексте парадигмы постмодернизма на материалах электронных версий изданий "День",

"2000" и "Сегодня". Проведенная аналитическая работа позволила выделить виды языковых игр в журналистских произведениях, характерные для постмодернистского направления: специфические метафоры, приемы словообразования, интертекстуальность, каламбуры. Были определены их основные функции (эстетическая и функция воздействия, которая включает оценку и манипуляцию) и особенности употребления. Эти приемы превращают журналистский текст в разновидность гиперреальности. Такой материал существует независимо от реальности, ведь он наполнен не фактами, а их трактовками, что подтверждает ироническая оценка или сниженный тон. Этим исследованием мы подтверждаем наличие признаков постмодернистского направления в сфере СМИ.