інноваційні кластери, инновационные кластеры ; кластерна політика, кластерная политика ; малий бізнес, малый бизнес, small business
У статті систематизований розвиток територіальних інноваційно-освітніх кластерів (ІОК) промислово розвинених країн, відмінності функціонування яких визначаються історичними, демографічними, географічними особливостями. Технологічний розрив у розвитку галузей різних держав не впливає на конкурентоспроможність кластерів, які розвиваються на інноваційній основі. Доведено, що диференціація ІОК виключає їх загальне порівняння, оскільки, наприклад, у Німеччині розвиваються спеціалізовані машинобудівні кластери, які не можуть конкурувати із кластером по виробництву лікарських препаратів у Ізраїлі. Тобто, кластери визначають лише крапкові переваги одних країн над іншими. У статті проаналізовані роль підприємств малого і середнього бізнесу (МСБ) у формуванні кластерних структур, державні програми їх підтримки в залежності від мети діяльності ІОК, регулювання і стимулювання діяльності, нормативно-правове забезпечення кластеризації економіки. Розглядається поняття університету як освітнього і наукового центру, що включає механізм "створення й поширення" знань, а також впровадження інновацій спільних з бізнесом дослідницьких програм. Доведено, що зважена промислова політика держави на основі кластерного підходу забезпечує національну конкурентоспроможність. Визначені основні галузеві напрямки провідних кластерів розвинених країн світу, моделі промислових кластерів та їх особливості, типи кластерної політики та практика використання кластерної концепції в Україні для забезпечення інтенсифікації механізмів державно-приватного партнерства, генерації інновацій, сталого економічного розвитку.
Article systematic the development of the local innovative and education clusters (IEC) of the industrialized countries, the differences of which are determined by operation of historical, demographical and geographical characteristics. The technological development gap between the industries of different countries does not affect the competitiveness of the clusters that develop on the basis of innovations. It is proved that the differentiation of the IEC excludes their overall comparison, since, for example, specialized engineering clusters are developing in Germany, which can not compete with the cluster for the production of drugs in Israel. That is to say that the clusters denote only minor advantages of some countries over others. The role of small and medium enterprises (SMEs) in the formation of cluster structures, state programs of support depending on the purpose of IEC, regulation and promotion activities and regulatory support clustering economy are analysed in the article. This article considers the concept of a University as a centre for education and research, which includes the mechanism of generation and distribution of knowledge, as well as innovation implementation within joint research programmes with commercial enterprises. It is proved that a balanced industrial policy of the state on the basis of cluster approach provides national competitive ability. The main directions of the leading industry clusters of the developed countries, the models of the industrial clusters and their characteristics, types of cluster policy and cluster concept practice in Ukraine for intensification of the mechanisms of public-private partnerships and generation of the innovations, sustainable economic development.
В статье осуществлена систематизация развития территориальных инновационно-образовательных кластеров (ИОК) промышленно развитых стран, отличия функционирования которых определяется историческими, демографическими и географическими особенностями. Технологический разрыв в развитии отраслей различных стран не оказывает влияния на конкурентоспособность кластеров, которые развиваются на инновационной основе. Доказано, что дифференциация ИОК исключает их общее сравнение, поскольку, например, в Германии развиваются специализированные машиностроительные кластеры, которые не могут конкурировать с кластерами по производству лекарственных препаратов в Израиле. Следовательно, кластеры определяют только точечные преимущества одних стран над другими. В статье проанализированы роль предприятий малого и среднего бизнеса (МСБ) в формировании кластерных структур, государственные программы их поддержки в зависимости от цели деятельности ИОК, регулирование и стимулирование деятельности, нормативно-правовое обеспечение кластеризации экономики. Доказано, что взвешенная государственная промышленная политика на основе кластерного подхода обеспечивает национальную конкурентоспособность. Определены основные отраслевые направления ведущих кластеров развитых стран, модели промышленных кластеров и их особенности, типы кластерной политики и практика использования кластерной концепции в Украине для обеспечения интенсификации механизмов государственно-частного партнерства, генерации инноваций, стабильного экономического развития.
