Опис документа

Стаття присвячена розгляду окремих теоретичних аспектів з проблематики міжнародного правопорядку. Автор послідовно досліджує питання передумов становлення міжнародного правопорядку, сферу його встановлення і дії, а також питання періодизації. Автор узагальнює доктринальні міжнародно-правові погляди і зазначає, що передумовами становлення міжнародного правопорядку виступає кілька складових (соціальних, політичних, економічних і юридичних), що визначають його існуючий стан і сприяють формуванню, а також звертає увагу на причини, якими вони обґрунтовуються у науці міжнародного права. Автор окремо визначає передумови, що сприяють формуванню сучасного стану міжнародного правопорядку. З метою характеристики сфери встановлення і дії міжнародного правопорядку, автором розглядаються традиційні доктринальні міжнародно-правові погляди на категорії "світове співтовариство" і "міжнародне співтовариство держав". Разом з тим, автором розглядається і новий підхід, запропонований в науці міжнародного права, відповідно до якого актуальним для міжнародного правопорядку ХХІ ст. стає нова категорія - "світова спільнота". Автор відмічає, що зміна в теоретичному підході виступає результатом дії не тільки глобальних світових процесів, але й їх тривалого і глибокого наукового осмислення. Разом з тим, автор звертає увагу на те, що теоретичне питання сфери встановлення і дії міжнародного правопорядку охоплює і поширюється на такі категорії, як учасники і сторони міжнародного правопорядку. Окремо автор звертається і до питання періодизації міжнародного правопорядку. Звертаючи увагу на те, що питання періодизації не були предметом спеціальних наукових досліджень, автор узагальнює нечисленні погляди дослідників. Автор, відмічаючи розбіжності у теоретичних підходах зауважує, що загальним у цих наукових поглядах на питання періодизації є виокремлення для досліджень сучасного періоду "міжнародного правопорядку епохи ООН".

Article considers some theoretical aspects related to international legal order. By consistently explores issues prerequisites of becoming international legal order, the areas of its installation and operation, as well as the periodization. The author summarizes the doctrinal international legal opinions and notes that the prerequisites of becoming international law serves several components (social, political, economic and legal) that determine the current state and contribute to the formation and draws attention to the reasons that justify the science of international law. By separately identifies conditions that contribute to the formation of the current state of international law. In order to establish the scope and characteristics of the international law, the author considered traditional doctrinal international legal views on the category of "the international society" and "the interstate society". However, the author is considered and a new approach proposed in the science of international law, according to which international law relevant to twenty-first century is a new category - "the international community". The author notes that the change in the theoretical approach serves not only the result of global world processes, but also their long and deep scientific understanding. However, the author points out that the theoretical problem areas and establishment of the international legal order encompasses and extends to categories such as party and members and international legal order. Separately, the author addresses the issue of periodization and international law. Noting that the issues of periodization have not been the subject of special research, the author summarizes the views of a few researchers. The author, noting the differences in theoretical approaches notes that common in these scientific views on the issue of periodization research is the isolation of the modern period "era of international legal order of the UN".

Статья посвящена рассмотрению отдельных теоретических аспектов по проблематике международного правопорядка. Автор последовательно рассматривает вопросы предпосылок становления международного правопорядка, сферу его установления и действия, а также вопросы периодизации. Автор обобщает доктринальные международно-правовые взгляды и указывает, что предпосылками становления международного правопорядка выступает несколько составляющих (социальных, политических, экономических, юридических), которые определяют его существующее состояние и содействуют его формированию, а также обращает внимание на причины, которыми они обосновываются в науке международного права. Автор отдельно определяет предпосылки, которые влияют на формирование современного состояния международного правопорядка. С целью характеристики сферы установления и действия международного права, автором рассматриваются традиционные доктринальные международно-правовые взгляды на категории "мировое сообщество" и "международное сообщество государств". Вместе с тем, автором рассматривается и новый подход, предложенный в науке международного права, в соответствии с которым актуальным для международного правопорядка ХХІ ст. становится новая категория - "всемирное сообщество". Автор отмечает, что изменения в теоретическом подходе выступает результатом действия не только глобальных мировых процессов, но и долгого и глубокого научного осмысления. Вместе с тем, автор обращает внимание на то, что теоретические вопросы установления и действия международного правопорядка распространяются и на такие категории, как участники и стороны международного правопорядка. Отдельно автор обращается и к вопросу периодизации международного правопорядка. Обращая внимание на то, что вопросы периодизации не были предметом специальных научных исследований, автор обобщает немногочисленные взгляды исследователей. Автор, отмечая расхождения в теоретических подходах отмечает, что общим в этих научных взглядах по вопросу периодизации является выделение для исследований современного периода "международного правопорядка эпохи ООН".