захист громадян за кордоном, защита граждан заграницей ; захист громадян, защита граждан ; захист прав біженців, защита прав беженцев ; країни Європейської співдружності, страны Европейского сообщества
The article is devoted to the legal analysis of the EU common policy in order to provide protection to third country nationals. To control the issues caused by a significant increase of the number of asylum seekers and refugees into the territory of theEU Member States the European Union is developing a common policy on asylum and protection of third-country nationals crossing the external borders of the EU Member States. The EU common policy in this area is the European Union coordination policy to establish common rules for asylum for third-country nationals; establish common rules to provide the additional security for thirdcountry nationals who without obtaining the European asylum in whole, however, need the international protection; to create acommon system of temporary protection for displaced persons in regard of their substantial influx; to determine common procedures for granting and withdrawing of a single asylum status or additional protection. Special attention is paid to the analysis of the asylum procedure of third-country nationals. As well as issues related to the protection of external borders, visa and immigration policies TFEU predicts a joint adoption by the European Parliament and the Council decision under the ordinary legislative procedure, id est voting for proposal of the EU Commission. Simultaneously, under the TFEU, if within one or more EU Member States there is an emergency situation characterized by a sudden influx of third-country nationals, the EU Council for the EU Commission proposal and acting after the consultations with the European Parliament may adopt temporary measures in favor of the interesting Member States. Nowadays the European Union is in dynamic and permanent development process of a common policy to provide protection to third-country nationals. This policy is implemented through the use of the EU method of coordination in matters relating to the establishment of the common status of asylum for third-country nationals; determining the status of a common additional protection for third-country nationals; the introduction of a common system of temporary protection for displaced persons; establishing of common procedures for granting and withdrawing of a common asylum status or additional protection.
Стаття присвячена правовому аналізу спільної політики Європейського Союзу щодо надання захисту громадянам третіх країн. Для регулювання питань, пов'язаних із значним зростанням кількості шукачів притулку та біженців на територію держав-членів ЄС Європейський Союз розробляє спільну політику у сфері надання притулку та захисту громадянам третіх країн, які перетинають зовнішні кордони європейських країн. Спільна політика ЄС у цій сфері - це координаційна політика Європейського Союзу ЄС щодо встановлення єдиного статусу надання притулку для громадян третіх країн; визначення єдиного статусу додаткового захисту для громадян третіх країн, які, не отримуючи європейського притулку, потребують, тим не менше, міжнародного захисту; запровадження спільної системи тимчасового захисту для переміщених осіб у випадках їх значного напливу та встановлення спільних процедур щодо надання та позбавлення єдиного статусу отримання притулку чи додаткового захисту. Особливу увагу приділено процедурі прийняття заходів щодо надання захисту громадянам третіх країн. Так само як і в питаннях, пов'язаних із захистом зовнішніх кордонів, візовою та імміграційною політикою, ДФЄС закріплює спільне прийняття рішень Європарламентом та Радою ЄС відповідно до звичайної законодавчої процедури, тобто голосування відбувається кваліфікованою більшістю. Одночасно згідно з ДФЄС, якщо в одній чи кількох державах-членах ЄС виникає надзвичайна ситуація, пов'язана з раптовим напливом громадян третіх країн, Рада ЄС на пропозицію Комісії ЄС та діючи після консультації з Європарламентом, може ухвалити тимчасові заходи на користь зацікавлених держав-членів ЄС. На сьогодні Європейський Союз перебуває на шляху динамічного та водночас перманентного розвитку спільної політики щодо надання захисту громадянам третіх країн. Реалізація даної політики відбувається за допомогою використання ЄС методу координації у питаннях, пов'язаних із встановленням єдиного статусу надання притулку для громадян третіх країн; визначенням єдиного статусу додаткового захисту для громадян третіх країн; запровадженням спільної системи тимчасового захисту для переміщених осіб; встановленням спільних процедур щодо надання та позбавлення єдиного статусу отримання притулку чи додаткового захисту тощо.
Статья посвящена правовому анализу общей политики Европейского Союза о предоставлении защиты гражданам третьих стран. Для регулирования вопросов, связанных со значительным ростом количества искателей убежища и беженцев на территорию государств-членов ЕС Европейский Союз разрабатывает общую политику в сфере предоставления убежища и защиты гражданам третьих стран, пересекающих внешние границы европейских стран. Общая политика ЕС в этой сфере - это координационная политика Европейского Союза по установлению единого статуса предоставлении убежища для граждан третьих стран; определение единого статуса дополнительной защиты для граждан третьих стран, которые, не получая европейского убежища, нуждаются, тем не менее, в международной защите; введение общей системы временной защиты для перемещенных лиц в случаях их значительного наплыва и установления общих процедур предоставления и лишения единого статуса получения убежища или дополнительной защиты. Особое внимание уделено процедуре принятия мер по оказанию защиты гражданам третьих стран. Так же как и в вопросах, связанных с защитой внешних границ, визовой и иммиграционной политикой, ДФЕС закрепляет совместное принятие решений Европарламентом и Советом ЕС в соответствии с обычной законодательной процедуры, то есть голосование проходит квалифицированным большинством. Одновременно согласно ДФЕС, если в одной или нескольких государствах-членах ЕС возникает чрезвычайная ситуация, связанная с внезапным наплывом граждан третьих стран, Совет ЕС по предложению Комиссии ЕС и действуя после консультации с Европарламентом, может принять временные меры в пользу заинтересованных государств членов ЕС. На сегодня Европейский Союз находится на пути динамичного и одновременно перманентного развития общей политики по предоставлению защиты гражданам третьих стран.Реализация данной политики происходит посредством использования ЕС метода координации в вопросах, связанных с установлением единого статуса предоставлении убежища для граждан третьих стран; определением единого статуса дополнительной защиты для граждан третьих стран; введением общей системы временной защиты для перемещенных лиц; установлением общих процедур предоставления и лишения единого статуса получения убежища или дополнительной защиты и т. д.
