Опис документа

Захист державних кордонів є одним з ключових елементів національної безпеки будь-якої країни. Це чудово усвідомлювали лідери української визвольної боротьби на початку ХХ ст. Свій початок українські прикордонні війська того часу беруть від Окремого корпусу кордонної охорони (ОККО), заснованого у березні 1918 р. рішенням Української Центральної Ради. Внаслідок негативного розвитку полій на фронтах станом на середину 1920 р. корпус фактично перестав існувати. Тому після визволення від більшовиків південно-західних районів Поділля у вересні 1920 р. питання про його відновлення набуло актуальності. Корпус мав охороняти західний кордон Української Народної Республіки з Польщею по р. Збруч та південний з Румунією по р. Дністер. Однак, за неповних два місяці, з кінця вересня до кінця листопада, вдалося зробити не багато - відродити центральний апарат, сформувати кадри однієї бригади і вислати на кордон перший невеликий підрозділ, які взяв під свою охорону 40-кілометрову ділянку. Подальшу розбудову перервав більшовицький наступ. У польських таборах для інтернованих кадровані підрозділи ОККО проіснували до квітня 1923 р., коли їх було остаточно розпущено. Спираючись на неопубліковані архівні документи, автор статті висвітлює процес відновлення діяльності ОККО восени 1920 р.

Border defense is a key element of national security of any country. In the beginning of the 20th century the leaders of Ukrainian liberation struggle were well aware of it. The Ukrainian border guards originated from the Separate Border Guards Corps, founded in March 1918 by the decree of Ukrainian Central Council, the parliament of Ukrainian People's Republic. Due to the negative course of war events by the middle of 1920 the Corps, in fact, ceased to exist. Therefore, in September 1920, when the southwestern counties of Podillia region were liberated from Bolsheviks, the Corps reactivation became an important and urgent issue. The Corps had to secure the western border of Ukrainian People's Republic with Poland along the Zbruch river and the southern border with Romania along the Dnister river. However, for less than two months, between late September and late November 1920, not too much was done. The central office was created, the core of one brigade was formed and one small detachment was sent to the border, where it guarded the 40 km section of the state limit. Further development was interrupted by Bolshevik offensive. In Polish internment camps the core units of Separate Border Guards Corps existed until April 1923, when they were finally disbanded. Basing mainly on unpublished archival documents, the author of this article elucidates the process of reactivation of Separate Border Guards Corps in the autumn of 1920.