Представлен краткий обзор исследований нарушения изначальной структуры лунного грунта, вызванного как искусственными, так и природными факторами. Для выявления таких нарушений используются данные орбитальной фотометрии высокого разрешения в сочетании с методом фазовых отношений, который был разработан авторами. Метод дает возможность оценивать шероховатость светорассеивающией поверхности в масштабах меньше элемента разрешения изображения. Он, в частности, позволяет идентифицировать места осыпей грунта на крутых склонах; он также является эффективным средством поиска новых кратеров, мест падения небольших комет или метеороидных роев. Надежность нового метода доказана детектированием фотометрических аномалий, связанных с изменениями структуры поверхностного слоя реголита в местах посадки космических аппаратов, т. е. там, где влияние человеческой деятельности на реголит Луны известно. Полученные результаты могут быть использованы при планировании и реализации космических миссий к Луне и других безатмосферных тел Солнечной системы космическими агентствами мира.
Представлено короткий огляд досліджень порушення первісної структури місячного грунту, викликаного як штучними, і природними чинниками. Для виявлення таких порушень використовуються дані орбітальної фотометрії з високим простровим розділенням у поєднанні з методом фазових відношень, який був розроблений авторами. Метод дає можливість оцінювати шорсткість світлорозсіювальної поверхні в масштабах менше елемента розділення зображення. Він, зокрема, дає можливість ідентифікації місць осипів ґрунту на крутих схилах; він також є ефективним засобом пошуку нових кратерів, місць падіння невеликих комет або метеороїдніх роїв. Надійність нового методу доведено детектуванням фотометричних аномалій, по в"яза них зі змінами структури поверхневого шару реголіту у місцях посадки космічних апаратів, тобто там, де вплив людської діяльності на реголіт Місяця відомий. Отримані результати можуть бути використані при плануванні та реалізації космічних місій до Місяця та інших безатмосферних тіл Сонячної системи космічними агенціями світу.
We have reviewed studies of disturbed primordial structure of the lunar regolith, which is caused by both artificial and natural factors. To identify such disturbances, we used orbital high resolution photometry data in conjunction with the method of phase ratios, which makes it possible to evaluate the surface roughness of the light scattering element on the scale of less than imaging resolution. In particular, this method allows the identification of soil talus; it is also an efficient way to find new craters and places of falling meteoroid streams. The reliability of the new method is proved by the photometric detection of the anomalies associated with changes in the structure of the surface layer of regolith in landing sites of manned spacecraft, i.e., where the impact of human activity on the lunar regolith is well known. The results can be used in a planning and implementation of space missions to the Moon and other atmosphereless bodies of the solar system by the space agencies.
