культурна дипломатія, культурная дипломатия ; публічна дипломатія, публичная дипломатия ; теорія міжнародних відносин, теория международных отношений
This article analyses how the concept of cultural diplomacy has appeared in the theoretical debate on international relations and studies on diplomacy. As cultural diplomacy has long been present in the practice of diplomacy, it was examined primarily by its historians and practitioners. As a result, it was conceptualized and perceived mostly as an instrument with which states advance their interests and achieve political objectives. As far as theoretical perspective is considered, cultural diplomacy has appeared most of all in relation to the concept of "soft power". The goal of this paper is to present in a systematised way how this category has been present in the theoretical discourse. Furthermore, the article aims at determining whether the content of the concept has changed in response to processes and phenomena currently observed in international politics.
В статті проаналізовано наявність концепту культурної дипломатії в теоретичному просторі міжнародних відносин і студій над дипломатією. Автор вказує на довготривалу наявність культурної дипломатії в дипломатичній практиці держав, що знаходило віддзеркалення у зацікавленості цією формою дипломатії істориків та практиків-дипломатів. Це детермінує її концептуалізацію і використання в дійсності як інструменту реалізації цілей держави або знаряддя до осягнення державного інтересу. В теоретичній перспективі культурна дипломатія з'являється в першу чергу в контексті
"soft power". Метою статті є спроба усистематизування категорії культурної дипломатії в теоретичному дискурсі міжнародних відносин, а також вияснення чи її зміст підпорядковується змінам, з огляду на актуальні процеси і явища в міжнародному середовищі, між іншим такі як транснаціоналізм та мультіакторовість.
В статье проанализировано наличие концепта культурной дипломатии в теоретическом пространстве международных отношений и исследованиях дипломатии. Автор указывает на длительное наличие культурной дипломатии в дипломатической практике государств, что находило отражение в заинтересованности этой формой дипломатии историков, а также практиков-дипломатов. Это детерминирует ее концептуализацию и использование в действительности как инструмента реализации целей государства или орудия к постижению государственного интереса. В теоретической перспективе культурная дипломатия появляется в первую очередь в контексте "soft power". Целью статьи является попытка систематизации категории культурной дипломатии в теоретическом дискурсе международных отношений, а также выяснение - подчиняется ли ее содержание изменениям, учитывая актуальные процессы и явления в международной среде, между прочим такие как транснационализм и мультиакторность.
