У статті йдеться про рецепцію сміхової культури доби бароко у творчості Павла Глазового на рівні жанрової специфіки. Значна увага приділяється інтермедії як синкретичному жанру, який акумулював у собі ознаки народної сміхової культури. Автор пропонує розширити поняття "інтермедії" стосовно сценічних творів Павла Глазового.
В статье рассматривается рецепция смеховой культуры эпохи барокко в творчестве Павла Глазового на уровне жанровой специфики. Особая роль отводится интермедии как синкретическому жанру, который аккумулировал в себе особенности народной смеховой культуры. Автор предлагает расширить понятие "интермедии" по отношению к сценическим произведениям Павла Глазового.
The reception of Baroque laughing culture in Pavlo Glasovuy's literary heritage is presented in the article. It is studied an interlude as a specific syncretic genre, which accumulates the peculiarities of the national laughing culture. The author offers to broaden the notion "interlude" with respect to Pavlo Glasovuy's scenichumoresque.
