міжнародні відносини, международные отношения, international relations, stosunki miedzynarodowe, internationale Beziehungen ; міжнародний правопорядок, международный правопорядок
У статті розглядається один з теоретичних аспектів з проблематики міжнародного правопорядку - питання його властивостей. Автор узагальнює доктринальні міжнародно-правові погляди і розглядає у якості основних властивостей феномену міжнародного правопорядку його здатність виступати в якості системи, складність, динамічність, упорядкованість, реальність та правомірність дій суб'єктів.
Автор зазначає, що у доктрині є поширеною позиція, згідно з якою міжнародний правопорядок є системою. Разом з тим відмічає, що різниця у поглядах на міжнародний правопорядок як на систему полягає у компонентах, що включаються дослідниками до його складу; автор розглядає два теоретичні підходи.
Складність міжнародного правопорядку визначається з позицій кількості його елементів і компонентів, а також чисельності їх зв'язків. При цьому підкреслюється позиція про те, що переважаюча роль відводиться саме чисельності зв'язків між елементами і компонентами і наголошується на здатності правопорядку до перманентних змін під впливом відповідних внутрішніх і зовнішніх чинників.
Динамічність міжнародного правопорядку характеризується з позицій здатності до розвитку і видозмін. Зазначається, що на стан динамічності впливає дія кількох обставин. Автор доходить висновку, що така властивість міжнародного правопорядку як динамічність, виступає однією з тих якостей, що характеризують його стан як системи.
Упорядкованість міжнародного правопорядку розглядається з позицій узгодженості, взаємодії частин цілого, обумовленого його будовою. Автор зазначає, що упорядкованість міжнародного правопорядку, відображає його внутрішні взаємозв'язки, а також підкреслює його стан як системи.
Реальність міжнародного правопорядку характеризується з позицій об'єктивно існуючого явища. Автор доходить висновку, що виокремлення реальності міжнародного правопорядку в якості однієї із його властивостей, покликано підкреслити стан однієї з його найважливіших складових - стан міжнародних правовідносин.
Окремо автор розглядає питання правомірності дій суб'єктів міжнародного права, що розглядаються у доктрині з позицій умов, необхідних для його підтримки. Автор наголошує, що у загальному контексті питання щодо властивостей, які характеризують міжнародний правопорядок, він може розглядатись як аспект, який разом із іншими, характеризує стан самого міжнародного правопорядку.
The article deals with one of the theoretical aspects of international legal order issues - the question of its properties. The author summarizes the doctrinal views of international law and regards the basic properties of the phenomenon of international legal order as its ability to act as system complexity, dynamism, orderliness, the reality and legitimacy of actions of subjects.
The author notes that there is a common position in the doctrine, according to which the international legal order is a system. However, he notes that the difference in views on the international legal order as a system consists in the components the researchers include in its composition; the author examines two theoretical approaches.
The complexity of the international legal order is determined from the standpoint of the number of its elements and components, as well as the number of their connections. This opinion highlights the fact that the predominant role is played by the quantity of links between elements and components, and indicates the international legal order capacity for permanent changes under the influence of the relevant internal and external factors.
The dynamism of the international legal order is characterized from the point of capacity for the development and modification. It is stated that the state of the dynamics is effected by several circumstances. The author concludes that this international legal order's property as a dynamism is one of the qualities that characterizes its condition as a system.
The orderliness of the international legal order is considered from a consistency point, the interaction of parts of the whole, due to its structure. The author notes that the ordering of the international legal order displays its internal relationships and emphasizes its status as a system.
The reality of the international legal order is characterized from the point of objectively existing phenomenon. The author concludes that the allocation of the international legal order of reality as one of its properties is intended to emphasize the status of one of its most important components - the state of international relations.
Separately, the author considers the question of the legality of actions of subjects of international law, which are discussed in the doctrine from the standpoint of the conditions necessary for its maintenance. The author points out that in the general context of the properties that characterize the international legal order, it can be considered as an aspect wich together with other characterizes the state of the international legal order.
В статье рассматривается один из теоретических аспектов из проблематики международного правопорядка - вопрос его свойств. Автор обобщает доктринальные международно-правовые взгляды и рассматривает в качестве основных свойств феномена международного правопорядка его способность выступать в качестве системы, сложность, динамичность, упорядоченность, реальность и правомерность действий субъектов.
Автор отмечает, что в доктрине распространенной является позиция, согласно которой международный правопорядок является системой. Вместе с тем отмечает, что разница во взгядах на международный правопорядок, как на систему, проявляется в компонентах, которые включаются исследователями в ее состав; автор рассматривает два теоретических подхода.
Сложность международного правопорядка определяется с позиций количества его элементов и компонентов, а также количества их связей. При этом подчеркивается взгляд на то, что преимущественная роль отводится именно численности связей между элементами и компонентами и указывается на способности международного правопорядка к перманентным изменениям под влиянием соответствующих внутренних и внешних факторов.
Динамичность международного правопорядка характеризуется с позиций способности к развитию и видоизменению. Указывается, что на состояние динамичности влияет несколько обстоятельств. Автор приходит к выводу, что такое свойство международного правопорядка, как динамичность, выступает одним из качеств, которое характеризуют его состояние как систему.
Упорядоченность международного правопорядка рассматривается с позиций согласованности, взаимодействии частей целого, обусловленного его строением. Автор указывает, что упорядоченность международного правопорядка отражает его внутренние взаимосвязи, а также подчеркивает его состояние как системы.
Реальность международного правопорядка характеризуется с позиций объективно существующего явления. Автор приходит к выводу, что выделение реальности международного правопорядка в качестве одного из его свойств, призвано подчеркнуть состояние одного из его составляющих - состояние международных правоотношений.
Отдельно автор рассматривает вопрос правомерности действий субъектов международного права, которые рассматриваются в доктрине с позиций условий, необходимых для его поддержания. Автор указывает, что в общем контексте вопроса о свойствах, которые характеризуют международный правопорядок, он может рассматриваться как аспект, который вместе с другими характеризует состояние самого международного правопорядка.
