історіографія філософії, историография философии ; історичний дискурс, исторический дискурс
У статті обґрунтовано залежність способів смислоутворення від моделі тексту історії, визначено множинність смислів та їх сув'язь як істотну рису тексту історії. Показано відмінність підходів до конструювання смислу тексту історії залежно від вирішення проблеми референціальності. Акцентовано, що в умовах кризи гранд-наративів деконструкція смислів є умовою формування нових смислів. Було з'ясовано, що конструювання смислу в історичному наративі перебуває у сув'язі з відповідальністю істориків, а також відображає і формує стан історичної культури.
В статье обосновано зависимость способов смыслообразования от модели текста истории, определено множественность смыслов и их связь как существенную черту текста истории. Изображено отличие подходов к конструированию смысла текста истории в зависимости от решения проблемы референциальности. Акцентировано, что в условиях кризиса гранд-нарративов деконструкция смыслов есть условием формирования новых смыслов. Было выяснено, что конструирование смысла в историческом нарративе связано с ответственностью историков, а также отражает и продуцирует состояние исторической культуры.
The article substantiates the dependence of ways of the of meaning formation from the model of the text of history. The author determines the multiplicity of meanings and their connection as an essential feature of the text of history. It is stated the distinct approaches to the construction of the meaning of the text of history, depending on the decision of problems of referentiality. The author points out that in a crisis the grand-narrative deconstruction of meaning is the condition of the formation of new meanings. It was found that the construction of meaning in the historical narrative is associated with the responsibility of historians, and also reflects and produces a state of historical culture.
