гуманітарний дискурс, гуманитарный дискурс ; особистість, личность, personality, osobowosc
В статті досліджується зміст базового для сучасного гуманітарного дискурсу поняття "особистість". Зокрема, використовуючи принцип єдності логічного та історичного автор доводить, що особистість - це феномен, який виник на певному історичному етапі розвитку людства, а тому є всі підстави спростувати запропоновану О. Леонтьєвим та пануючу на пострадянському просторі думку про те, що "особистість народжується двічі", позаяк у такому випадку варто було б визнати, що особистість - це феномен, який зустрічається у всіх суспільствах на усіх етапах розвитку людини. Між тим, як показано у роботі, формування соціального суб'єкта з чітко визначеною соціальною роллю, ще не передбачає утвердження особистості, яка залишається привілеєм тих, хто здатний стати не тільки членом суспільства, але й піднятися над його історично сформованими нормами у сферу над-людського або загальнолюдського, що зазвичай відбувається через релігійне або етичне почуття.
В статье исследуется содержание базового для современного гуманитарного дискурса понятие "личность". В частности, используя принцип единства логического и исторического автор доказывает, что личность - это феномен, который возник на определенном историческом этапе развития человечества, а потому есть все основания опровергнуть предложенный А. Леонтьевым и господствующийю на постсоветском пространстве взгляд о том, что "личность рождается дважды", поскольку в таком случае следовало бы признать, что личность - это феномен, который встречается во всех обществах на всех этапах развития человека. Между тем, как показано в работе, формирование социального субъекта с четко определенной социальной ролью, еще не предполагает утверждения личности, которая остается привилегией тех, кто способен стать не только членом общества, но и подняться над его исторически сложившимися нормами в сферу над-человеческого или общечеловеческого, что обычно происходит через религиозное или нравственное чувство.
The article is dedicated to the study of the basic for the modern humanitarian discourse concept of "personality". In particular, using the principle of unity of logical and historical author shows that personality - is a phenomenon that appeared at a certain historical stage of human development, therefore there is every reason to disprove the idea proposed by A. Leontiev and prevailing at the post-soviet space that "personality is born twice", because in such a case we have to admit that person - is a phenomenon that occurs in all societies at all stages of human development. Meanwhile, as it is shown in the article, the formation of social entity with clearly defined social role still does not imply the approval of personality, that remain the privilege of those who can become not only a member of society, but also to climb over its historically prevailing norms in the sphere of superhuman or universal, which usually occurs through religious or ethical feeling.
