Опис документа

У статті проаналізовано контекстну поведінку веб-сайтів Державних архівів областей України для встановлення пріоритетних напрямків удосконалення їх змісту, оформлення та наповнення з метою покращення умов вільного доступу користувачів до інформаційних ресурсів, у тому числі і до історико-культурної спадщини. Зокрема, на основі розробленої методики експертної оцінки веб-сайтів здійснювався їх моніторинг за процесами: прозорість, ефективність, доступність, реактивність, засоби доступу, актуальність інформації, мови сайту, наявність електронного архіву. Моніторинг проводився у декілька етапів. У статті подається порівняльна характеристика отриманих даних за 2014 та 2016 рр. Результати дослідження свідчать, що особливої уваги потребує вихід архівів у соціальні мережі, удосконалення навігації та функції пошуку по сайту, встановлення такої модульної архітектури, яка б полегшила доступ до ресурсів людям з обмеженими можливостями зору, створення електронних баз даних, забезпечення вільного доступу до електронних реєстрів описів фондів, збільшення кількості підбірок карт, унікальних документів та загалом цифрових експозицій. На основі аналізу отриманих результатів були зроблені висновки щодо необхідності розроблення стратегії доступу до історико-культурної спадщини. Результати та висновки, викладені у статті, є складовою наукових розроблень, проведених в рамках міжнародного проекту InterPARES Trust.

The article analyzes the contextual behavior of State Archives of Regions of Ukraine Websites to establish priorities of improving their content and design, to improve conditions for free access to information resources, including historical and cultural heritage. In particular, on the basis of developed website expert evaluation method the following web site processes were monitored: transparency, efficiency, accessibility, efficiency, responsivity, access means, information relevance, web site languages, and availability of electronic archive. We monitored it in several stages, providing comparative analysis of data received in 2014 and 2016. The research results show that the following need special attention: archive connection to the social networks, improvement of navigation and site search function, installation of modular architecture to facilitated the resource access for visually impaired people, creation of electronic databases, free access to the fund description electronic register, increasing the number of card collections, unique documents and digital expositions in general. We can conclude that a need exists to develop strategy for access to historical and cultural heritage. The results and conclusions set forth in the article constitute an integral part of scientific developments conducted within the framework of InterPARES Trust international project.