Теорія Релевантності є однією з провідних теорій, яка опікується пізнанням. ЇЇ перевага, в першу чергу, полягає у забезпеченні психологічно адекватного аналізу спілкування. Вона знайшла своє застосування у галузі вербальної комунікації та спілкуванні. Ця теорія пропонує власний варіант опису головних принципів когнітивної системи людини в цілому, що дає змогу по-іншому поглянути на головні положення комунікації і прагматики. Теорія Релевантності - це спроба переосмислити інференційну прагматику Пола Грайса. Ця стаття присвячена основним принципам теорії Релевантності.
Теория релевантности является одной из передовых теорий, которая занимается анализом познания. Ее преимущество, в первую очередь, заключается в обеспечении психологически адекватного анализа общения. Она нашла свое применение в области вербальной коммуникации и общении. Эта теория предлагает собственный вариант описания главных принципов когнитивной системы человека в целом, что позволяет по-новому взглянуть на основные положения коммуникации и прагматики. Теория Релевантности является попыткой переосмыслить инференционную прагматику Пола Грайса. Эта статья посвящена основным принципам теории релевантности.
The theory of relevance is the leading theory of knowledge. Its advantage, first of all, is to provide adequate psychological analysis of communication. It has found its application in the field of communication. This theory offers its own version of the description of the main principles of the human cognitive system as a whole, allowing for a different view on the main provisions of communication and pragmatics. On the other hand, the relevance theory is an attempt to rethink the Paul Grice approach in pragmatics. This article focuses on the basic principles of the theory of relevance.
