"Талант і доля — ось що потрібно, щоб відбутися в мистецтві. Можна сперечатися, дається це зверху чи підвладне волі самої людини, але факт, що в київського архітектора Йосипа Каракіса (1902–1988) було і те, і те. Класиком його вважали ще за життя, хоча жодних престижних звань — академік, лауреат, депутат тощо, якими були відзначені деякі його колеги, — він не мав. Максимум — звання доцента в інженерно-будівельному інституті. Єдина, мабуть, офіційна нагорода в його послужному списку, — шкіряне пальто, яким 1931 року архітектора нагородило командування Київського військового округу "за активну участь у проектуванні та будівництві" Будинку офіцерів у Києві."
