ландшафти, ландшафты ; фізична географія, физическая география ; Україна, Украина, Ukraina, Ukraine
Розглянуто європейські і вітчизняні концепції визначення ступеня антропогенної трансформації ландшафтів. Висвітлено концептуальні засади та основний зміст якісно нової методики аналізу ступеня антропізації ландшафтних комплексів. Проаналізовано основні її ключові складники та європейську інтероперабельність застосування. Досліджено наявний та перспективний геоінформаційний базис для забезпечення верифікаційного складника методики, картографічної візуалізації та отримання кількісних даних щодо міри антропізації ландшафтів. Розкрито можливості практичної верифікації та практичного застосування даної методики до ландшафтних агрегацій в межах території України для визначення стану і стійкості геосистем до антропогенних навантажень.
Рассмотрены европейские и отечественные концепции определения степени антропогенной трансформации ландшафтов. Освещены концептуальные начала и основное содержание качественно новой методики анализа степени антропизации ландшафтных комплексов. Проанализированы основные ее ключевые составляющие и европейская интероперабельность применения. Исследованы имеющийся и перспективный геоинформационный базис для обеспечения верификационной составляющей методики, картографической визуализации и получения количественных данных о степени антропизации ландшафтов. Раскрыты возможности практической верификации и применения данной методики для ландшафтных агрегаций в пределах территории Украины для определения состояния и устойчивости геосистем к антропогенным нагрузкам.
Four European and national conceptions for identification of landscapes' anthropization extent were considered and differentiated. The mentioned conceptions are conceptions of archiretrospective (naturalness), sozological-idealized (wilderness), actual-potential (hemeroby) and geoecological-naturemanagement analysis.
Landscape anthropization is a process of their transformation through anthropogenic impact with specific intensity and consequences of this process, as a result it can be identified existence geosystems with different anthropization level. Alongside, conceptual bases and procedure of anthropization extent' analysis for Ukrainian landscapes were covered. The procedure is interoperable for all-European and Ukrainian approaches and consists of four components: common-matter, parametric, logic-mathematical and verification implementation component. It embodies scheme and scales of landscapes' anthropization extent depending on anthropogenic impact' extent of land use and land cover systems. This impact is specified by corresponding degrees of hemeroby, impact intensity, geoecological favourableness and naturalness of indicated systems. The scale of geoecological situation in land use was also developed. Means were defined for verification and implementation of the procedure concerning landscape aggregations within the territory of Ukraine. Up-to-date and potential geoinformation basis, including GIS technology, satellite imageries, and geospatial web services, was investigated for examination of land covers and land use systems, for cartographic visualization and quantitative data obtaining of the landscape anthropization extent. The possibility of the practical verification and application of this procedure for landscape aggregations within the territory of Ukraine was revealed to determine the state and resilience of geosystems to anthropogenic pressure. Newly represented interoperable procedure will give opportunity to make more rational management decisions in evaluating potential and existing geoecological risks, in defining impact limits, permissible pressure on landscape or natural complexes. This is necessary to ensure sustainable environmental management, territory rational organization, optimal landscape planning and monitoring of anthropogenic activity.
