історія дипломатії, история дипломатии ; українська дипломатія, украинская дипломатия
Many Western political analysts viewed Ukraine declared its independence on August 24, 1991 as one of the major geopolitical events in the twentieth century. This is for a fate of Europe to have the same meaning and impact on the situation in the region, as well as German reunification a year earlier. Modern Ukrainian diplomacy deduced in the world of independent state in a much more favourable conditions of complete the cold war and relatively peaceful collapse of the Soviet Union, after more than 40 years, though largely formal, but still physical presence of the Ukrainian SSR in structures and forums UN state as its founders.
Today Ukraine claimed their place in the hierarchical structure of the international system, its position is essential for the formation of the system architecture, not only regionally but also at the global level. Especially important to the Foreign Ministry of our country is to take into account critically national historical experience and ability to make its the necessary structural principled position, that in general holds all the modern civilized world: in an independent and self-sufficient state no permanent friends but only permanent interests.
Without the critical study and taking into account Ukrainian's own interests and historical lessons of state development - geopolitical, civilzational, socio-economic - can not be understand the fundamental fact, that the current development of Ukraine as a sovereign state - the natural and logical outcome of its previous path.
Чимало західних політологів розцінили проголошення Україною своєї незалежності 24 серпня 1991 року як одну з найважливіших геополітичних подій у ХХ ст., що для долі Європи може мати таке ж значення і вплив на ситуацію в регіоні, як і возз'єднання Німеччини роком раніше. Сучасна українська дипломатія виводила у світ незалежну Україну в набагато сприятливіших умовах завершення холодної війни та порівняно мирного розпаду СРСР, після більш ніж 40-річної, хоч і багато в чому формальної, але все-таки фізичної присутності УРСР у структурах і на форумах ООН в якості її держави-співзасновника.
Сьогодні Україна стверджує своє місце в багаторівневій ієрархічній будові міжнародної системи, її позиція є істотною для формування архітектури цієї системи не лише на регіональному, але й на глобальному рівнях. Тим більш важливим для зовнішньополітичного відомства нашої держави є критичне врахування національного історичного досвіду і вміння робити з нього потрібні конструктивні висновки, що, в цілому, зводяться до принципового положення, якого дотримується увесь сучасний цивілізований світ: у незалежної й самодостатньої держави немає постійних друзів, а є лише постійні інтереси.
Без критичного вивчення й урахування власних історичних інтересів і уроків суверенного розвитку України - державницьких, геополітичних, цивілізаційних, соціально-економічних - неможливо зрозуміти той принциповий факт, що сучасне становлення України як суверенної держави - природний і логічний підсумок її минулого шляху.
Немало западных политологов расценили провозглашение Украиной своей независимости 24 августа 1991 года как одну из наиболее значимых событий ХХ века, которая для судеб Европы может иметь такое же значение и влияние на ситуацию в регионе, как и воссоединение Германии годом ранее. Современная украинская дипломатия выводила в мир независимую Украину во много более благоприятных условиях завершения холодной войны и сравнительно мирного распада СССР, после более чем 40-летнего, хотя и много в чем формального, но все-таки физического присутствия Украинской ССР в структурах и на форумах ООН в качестве ее государства-соучредителя.
Сегодня Украина утверждает свое место в многоуровневом иерархическом построении международной системы. Ее позиция является существенной для формирования этой системы не только на региональном, но и на глобальном уровнях. Тем более важным для отечественного внешнеполитического ведомства выступает критическое восприятие национального исторического опыта и умение сделать из него нужные конструктивные выводы, что, в целом, сводятся к принципиальному положению, которого придерживается весь цивилизованный современный мир: у независимого и самодостаточного государства нет постоянных друзей, а есть только постоянные интересы.
Без критического изучения и учета собственных исторических интересов и уроков суверенного развития Украины - государственных, геополитических, цивилизационных, социально-экономических - невозможно понять тот принципиальный факт, что нынешнее становление Украины как независимого государства - естественный и логический итог ее прошлого пути.
