Опис документа

The article gives a detailed analysis of the confrontation between the leading centers of global influence - the EU, the US and Russia, which led to the aggravation of the situation in two countries at once. It was found that both Ukraine and Syria facethe risk of becoming a major geopolitical struggle springboard between Russia and the West. Russia's military presence in Syria in particular is to build military bases in the Middle East and the Mediterranean, by supporting the regime in Damascus. Expanding the strategic impact of Russia is also in supervising oil and gas market and transit of energy resources to the EU. Continuation of military intervention in Syria and Ukraine had a profound impact on the security situation in the former Soviet Union and the Middle East. This reality makes all members of the settlement of these conflicts reconsider their foreign policy strategy and future plans regarding Ukraine and Syria. EU and US support only peaceful diplomatic solution to the crisis in easternUkraine through the allocation opposing sides of the contact line and holding democratic elections. Meanwhile, Syria's main task for the West is fighting against ISIS and removing the current authoritarian regime from power. Russia does not show much interest in resolving these regional crises and intends to maintain instability in Eurasia and the Middle East.

Розкрито зміст протистояння між провідними центрами світового впливу - ЄС, США та РФ, яке призвело до загострення ситуації одразу у двох країнах. З'ясовано, що Україна як і Сирія ризикує перетворитися на головний плацдарм геополітичної боротьби між Росією та Заходом. Військова присутність Росії в Сирії зокрема полягає у створенні військових баз на Близькому Сході та Середземномор'ї шляхом підтримки існуючого режиму в Дамаску. Розширення стратегічного впливу РФ полягає також у забезпеченні контролю нафтогазового ринку та транзиту енергоресурсів до ЄС. Продовження військового втручання Росії в Україні й Сирії справило глибокий вплив на ситуацію у сфері безпеки на пострадянському просторі та Близькосхідному регіоні. Така реальність змушує всіх учасників врегулювання даних конфліктів переглянути свою зов нішньополітичну стратегію й подальші плани відносно України та Сирії. ЄС і США обстоюють виключно мирний план дипломатичного вирішення кризи на сході України через відведення протиборчих сторін від лінії зіткнення та проведення демократичних виборів. Водночас, у Сирії основним завданням для Заходу є боротьба з ІДІЛ та усунення від влади нинішнього авторитарного режиму. Росія не проявляє особливого зацікавлення щодо врегулювання зазначених регіональних криз та має намір і надалі підтримувати нестабільність як в Євразії, так і Близькому Сході.

Раскрыта суть противостояния между ведущими центрами мирового влияния - ЕС, США и РФ, которое привело к обострению ситуации сразу в двух странах. Выяснено, что Украина и Сирия рискует превратиться в главный плацдарм геополитической борьбы между Россией и Западом. Военное присутствие России в Сирии в частности заключается в создании военных баз на Ближнем Востоке и Средиземноморье путем поддержки существующего режима в Дамаске. Расширение стратегического влияния РФ заключается также в обеспечении контроля нефтегазового рынка и транзита энергоресурсов в ЕС. Продолжение военного вмешательства России в Украине и Сирии оказало глубокое влияние на ситуацию в сфере безопасности на постсоветском пространстве и Ближневосточном регионе. Такова реальность заставляет всех участников урегулирования данных конфликтов пересмотреть свою внешнеполитическую стратегию и дальнейшие планы относительно Украины и Сирии. ЕС и США отстаивают исключительно мирный план дипломатического разрешения кризиса на востоке Украины путем отвода противоборствующих сторон от линии соприкосновения и проведения демократических выборов. В то же время, в Сирии основной задачей для Запада является борьба с ИГИЛ и отстранения от власти нынешнего авторитарного режима. Россия не проявляет особого интереса по урегулированию указанных региональных кризисов и намерена и в дальнейшем поддерживать нестабильность как в Евразии, так и на Ближнем Востоке.