економічна політика, экономическая политика, polityka ekonomiczna, economic policy ; економічне зростання, экономический рост ; макроекономічна політика, макроэкономическая политика
The article studies models and conceptions of stabilization policy that aims to reduce the severity of economic fluctuations in the short term. According to the economic science, production and employment fluctuate around their natural levels in the long run. The paper reveals, that stabilization policies are designed to defuse the business cycle phases, bringing production and employment to its natural level. It uncovers, that the main function of stabilization policy is to limit short-term deviationsin the system of long-term market equilibrium.
This is done in the form of aggregate supply - aggregate demand by establishing relationships between potential output and prices of production, on the one hand, and the relationship between aggregate demand and industrial production prices - on the other. The government's instruments are fiscal and monetary policy, which maintains high and stable levels of economic activity.
The article outlines, that the best option for stabilization policy is to stimulate aggregate supply and use only certain aspects of aggregate demand in the absence of real prerequisites for its improvement under current economic conditions. Therefore, neoclassical paradigm and monetary concept should be taken for the basis of stabilization.
Розглянуто моделі і концепції стабілізаційної політики, яка спрямована на зменшення гостроти економічних коливань у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді, як встановлено економічною наукою, обсяг виробництва і зайнятість коливаються навколо своїх природних рівнів. Тому стабілізаційна політика покликана згладжувати фази ділового циклу, наближаючи обсяг виробництва і зайнятість до свого природного рівня. Виявлено, що головна функція стабілізаційної політики полягає в обмеженні короткострокового відхилення в системі довгострокової ринкової рівноваги. Це здійснюється у форматі сукупної пропозиції - сукупного попиту шляхом встановлення співвідношень між потенційним випуском та цінами виробництва, з одного боку, та співвідношень між сукупним виробничим попитом та цінами виробництва - з іншого. Уряд використовує при цьому інструменти бюджетної (фіскальної) та грошово-кредитної (монетарної) політики з метою підтримання високого і стабільного рівня економічної активності.
Виявлено, що у сучасних економічних умовах України оптимальним варіантом стабілізаційної політики є стимулювання сукупної пропозиції та використання лише окремих аспектів сукупного попиту у зв'язку з відсутністю реальних передумов для його підвищення. Тобто за основу стабілізаційної політики слід взяти неокласичну парадигму, монетаристську концепцію.
Рассмотрены модели и концепции стабилизационной политики, направленной на сглаживание остроты экономических колебаний в краткосрочном периоде.
В долгосрочном периоде, как установлено экономической наукой, объемы производства и занятости колеблются вокруг своих природных уровней. Обнаружено, что главная функция стабилизационной политики состоит в том, чтобы ограничить краткосрочные отклонения в системе долгосрочного рыночного равновесия. Это осуществляется в формате совокупного предложения - совокупного спроса путем установления соотношений между потенциальным выпуском и ценами производства, с одной стороны, и соотношений между совокупным производственным спросом и ценами производства - с другой. Правительство использует при этом инструменты бюджетной (фискальной) и кредитно-денежной (монетарной) политики с целью поддержания высокого уровня экономической активности.
Установлено, что в современных экономических условиях Украины оптимальным вариантом стабилизационной политики является стимулирование совокупного предложения и использование только отдельных аспектов совокупного спроса в связи с отсутствием реальных предпосылок его повышения. То есть в основу стабилизационной политики следует положить неоклассическую парадигму, монетаристскую концепцию.
