гегемонія, гегемонизм ; конструктивізм, конструктивизм ; неомарксизм, західний марксизм, западный марксизм ; теорія міжнародних відносин, теория международных отношений
У статті розглянуто теоретичні підходи реалізму, лібералізму, марксизму та конструктивізму до дослідження, аналізу та розуміння явища гегемонії в науці про міжнародні відносини. Проаналізовано основоположні твердження ключових представників кожного з запропонованих теоретичних напрямів щодо гегемонії. Підкреслено важливість теоретичного доробку представників кожного напряму та доведено їх безпосередній вплив на формування і розвиток відповідної теорії у рамках науки про міжнародні відносини. Зокрема, аналізуються теоретичні погляди таких провідних у сфері міжнародних відносин науковців та теоретиків, як: Джон Айкенберрі, Роберт Гилпін, Чарльз Кіндлбергер, Джон Мірсхаймер, Джон Раггі, Александр Вендт та Крістіан Реус-Сміт. Окрім цього, були досліджені погляди Антоніо Грамші, Роберта Кокса, Роберта Кео-хейна та Джозефа Ная, які лягли в основу теорії гегемонії в рамках міжнародних відносин. Наголошено на основоположному впливі теоретичних підходів реалізму, лібералізму, марксизму та конструктивізму на розуміння явища гегемонії в наукових колах, а також на теоретичне обґрунтування та практичну реалізацію цього явища в міжнародних відносинах. Підкреслено актуальність дослідження явища гегемонії з погляду теорії і практики міжнародних відносин.
The article examines theoretical approaches of realism, liberalism, Marxism and constructivism towards the investigation, analysis and understanding of the phenomenon of hegemony in theory of international relations. It analyzes the fundamental claims of key representatives of each of the suggested theoretical approaches regarding hegemony. The authors emphasize the importance of theoretical works of representatives of each approach and demonstrate their direct influence on the formation and development of the studied theory within the science of international relations. In particular, the article provides an analysis of the theoretical views of such leading international relations scholars and theorists, as John Ikenberry, Robert Gilpin, Charles Kindleberger, John Mearsheimer, John Ruggie, Alexander Wendt and Christian Reus-Smit. In addition, the views of Antonio Gramsci, Robert Cox, Robert Keohane and Joseph Nye, which formed the foundation of the theory of hegemony in international relations, were investigated. The authors emphasize on the fundamental impact of the investigated approaches of realism, liberalism, marxism and constructivism towards the understanding of the phenomenon of hegemony within the academia, as well as on the theoretical reasoning and on the realization of this phenomenon in international relations. Concordantly, the relevance of the study of the phenomenon of hegemony in terms of theory and practice of international relations is emphasized.
В статье рассмотрены теоретические подходы реализма, либерализма, марксизма и конструктивизма к исследованию, анализу и пониманию явления гегемони в науке о международных отношениях. Проанализированы основополагающие утверждения по гегемонии ключевых представителей каждого из предложенных теоретических направлений. Подчеркнута важность теоретического наследия представите лей каждого направления и доказано их непосредственное влияние на формирование и развитие соответствующей теории в рамках науки о международных отношениях. В частности, анализируются теоретические взгляды таких ведущих в сфере международных отношений ученых и теоретиков, как Джон Айкенберри, Роберт Гилпин, Чарльз Киндлбергер, Джон Мирсхаймер, Джон Рагги, Александр Вендт и Кристиан Реус-Смит. Кроме этого, были исследованы взгляды Антонио Грамши, Роберта Кокса, Роберта Кеохейна и Джозефа Ная, которые легли в основу теории гегемонии в рамках международных отношений. Отмечено основополагающее влияние теоретических подходов реализма, либерализма, марксизма и конструктивизма на понимание явления гегемонии в научных кругах, а также на теоретическое обоснование и практическую реализацию этого явления в международных отношениях. Таким образом, подчеркнуто актуальность исследования явления гегемонии с точки зрения теории и практики международных отношений.
