Коло мої хати

Зацвіли блавати,

двічі

Хотіли мене мати

Восени віддати.

А мати хотіли,

А я не хотіла.

двічі

Прийшли старостоньки,

Я їм відповіла:

"Не косіть травичку,

Бо ще зелененька.

двічі

Не віддавай, мати,

Бо-м ще молоденька".

"Зачекай, сестричко,

Ще не відддавай си,

двічі

На горді ружа -

Урви, завітчай си.

На городі ружа,

Та ще й барвіночок;

двічі

Подівоч, сестричко,

Ще хоч один рочок!"

Я би -м си, сестрички,

Ще й не віддавала,

двічі

Якби ми сусіда

Літ не рахувала.

Одна каже - тридцять,

Друга каже - двадцять,

двічі

А мені, по правді,

Лишень вісімнадцять.

Сестрички, сестрички,

Отости ми звели,

двічі

Щости мою косу

Навіки розплели.

Єкості розплели,

Назад заплатіте,

двічі

Та най я си вийду

Поміж людські діти".

Золоті українські народні пісні [Текст] / [упоряд. Н.В. Чаморова]. — Донецьк : БАО, 2011. — 384с.

• ББК // Мистецтвознавство