Ой в цего газди новії двори,
Гой дай, Боже!
Новії двори, тисові столи.
Поза столови сидя панове.
Гой сидя, сидя, радочку радя:
- Ой станьмо, браття, та й порадьмоси,
Та й порадьмоси, та й не зрадьмоси,
Та й складімоси по червоному,
По червоному, по золотому,
Та й купім собі золотий човен,
Золотий човен, срібне весельце,
Та й пустімоси долів за водов,
Долів за водов, краєм Дунаєм,
Бо чуєм ми там доброго газду,
Доброго газду пана Тодора.
Він платить за рік по сто червоних,
По сто червоних та й по коневи,
Та й по конви, по вороному,
Та й по сідельцю, по золотому.
А за цим словом, будьте здорові,
Гречний господар, пане наш Тодор,
Не сам із собов, з газдинев свойов,
Та й з діточками, та й з онучками,
Та й з нами разом - колідничками.
(Приспівка повторюється після кожного рядка)
