Ой в лісі, в лісі, під дубиною,
Гой дай, Боже!
Там сидів голуб з голубиною.
Сиділи вони, любувалися,
Сивим крилечком накривалися.
Закравси стрілець з темного луга,
Голуба убив - велика туга.
Голуба убив, голубку імив,
До свого двора йї припровадив.
Дає їй їсти яру пшеничку,
Дає їй пити чисту водичку.
Голубка не їсть, голубка не п`є,
Лиш під дубину плакати іде.
- Чому ти не їж, чому ти не п`єш,
Лиш під дубину плакати ідеш?
- Як мене їсти, як мені пити?
Який світ красний - нема з ким жити.
- Ой я ходила та й вібирала,
Нема такого, якого мала.
Мій був миленький - голуб сивенький,
Личко біленьке, чорнобривенький.
А по цім слові, будьте здорові,
Гречна додво Катериночко,
Ми вам даруєм цу колядочку.
Би - сте тривали, гаразд ся мали,
Цих свят врочистих нарік діждали.
(Приспівка повторюється після кожного рядка)
