Ой тури, тури, буйнії звірі,
Що там чувати в нашім Підгір`ї?
- Ой брате, брате, добре чувати,
Ходить вже зранку світлицев мати.
Ой ходить, ходить, столи вкриває,
В золоті куби вина зливає.
- Ой гоя, гоя, золоті куби,
Буде з вас пити синок мій любий.
Ой буде, буде, але не нині,
Бо він тепер є в княжій гостині.
Ой гостить, гостить, кубами дзвонить,
Княжому столу кучері клонить.
- Вельможний княже, я тебе прошу,
Відпусти мене в Підгір`є наше.
- Ой підеш, підеш в Підгір`є своє,
Але як вип`єш вино червоне.
А на цім слові, бувай здорова,
Бувай здорова, ненечко моя.
Та й не журися за свого сина,
Бо син твій любий, як та калина.
А та калина сім рік не цвила,
А шовкові трави гілля клонила.
гілля клонила та все низенько,
Та все до тебе, рідная ненько
