Ой до Львова доріжечка, до Львова,
Обсаджена виноградом довкола.
Ішла нею молоденька, заснула,
Йшов за нею рідний татко - не вчула.
- Урвав би я винограду - не урву,
Бо збудити свою доньку - не смію.
Ой до Львова доріжечка, до Львова,
Обсаджена виноградом довкола.
Ішла нею молоденька, заснула,
Йшов за нею йї миленький - учула.
Та й він свою милесеньку розбудив,
Узяв її за рученьку, в слюб повів.
(Кожен рядок повторюється двічі)
