Заплакала родиночка

В неділю раненько,

Бо забрали до цісаря

Хлопців молоденьких.

Відобрали до цісаря,

За гору займили,

Та єк сиві голубочки,

Всі гори покрили.

Ой ви, сиві голубочки,

Вгору підоймітси,

А ви, хлопці молоденькі

Назад завернітси.

А із тої Туреччини

Туман налягає.

Раді б ми си завернути, -

Цісар не пускає.

Не так цісар, не так цісар,

Як цісарска мати,

Хоче нами, молодими,

Краї звоювати.

А ми краї звоювали

Та й Карпати збили,

А єк прийшли додомочку,

Та й си зажурили.

Єк ми прийшли додомочку -

Дівчєте віддані,

А ми урльоп свій відбули

Та й за войськом далі.

А хто в войську не буває,

Тоді біди не знає.

Пише цісар до москаля -

Битися гадає.

- Гадаю я сім рік битись,

Москалю, з тобою,

Аж допоки не зітну я

Головочку твою.

Та єк прийшла цісарева

Святої неділі, -

Вібирати із рекрутів,

Котрі молодії.

У неділю вібрала,

В понедівнок гнала,

А в вівторок на полудни

В коломиї стала.

А ми стали в Коломиї,

Бо там маєм бути,

Аж вдарили в усі дзвони:

"Ступайте, рекрути!"

Єк рекрути та й ступали,

Остро вогню дали,

Та й цісаря московського

У Дунай загнали.

Та єк прийшов пан капітан

У білій сорочці:

"Та сарака Буковина,

Єкі файні хлопці!"

Ой у горах смерекових [Текст] : Нар. пісні Вижницького р-ну Чернівецької обл. / запис, нотація мелодій та упоряд. К. Смаля. — Вижниця : Черемош, 2010. — 352с.

• ББК // Мистецтвознавство