Та я собі нагадаю,
Банно мені, банно,
2
Та й чо` тепер та й так нема,
Так як було давно.
Давно було добре жити,
Жита си родили,
2
А син тата мав за тата,
Браття си сходили.
А тепер вже нема того,
Жита си не родят,
2
А син тата зневажає,
Браття си не сходят.
Ой мав тато жита нивку
Та й пішов й`го жати,
2
А син пішов за ним услід,
Щоб жати не дати.
Як прийшли в`ни на ту нивку,
Взялися сварити,
2
Господь з неба та й на тото
Не міг си дивити.
Та й зізвав він чорну хмару
Та й велику зливу,
2
Тото жито йа з колоссям
До землі звалило.
Ой ні жита, ні соломи,
Та й ані полови,
2
Та й пішов собі син татів.
Додому поволи.
Та як прийшов додомочку,
Став думку думати:
2
- Боже, Боже, що-м наробив,
Що не давав жати.
- Боже, Боже, - каже тато,
А що мені з того?
2
Не маю я більше синів,
Лиш тебе одного.
