Оре Семен, оре Семен
Йа з стареньким дідом,
2
Візирає Катерину
З ранішнім обідом.
Оре Семен, оре Семен,
До краю доходи.
2
- Нема мої Катерини,
Чому-с не приходи.
Дооравси бідний Семен
До сухого лому,
2
Випряг воли, пустив пасти,
Сам пішов додому.
Та як прийшов бідний Семен,
Дивиться в віконце:
2
- Вставай, вставай, Катерино,
Вже в полудни сонце.
Та як втворив Семен двері,
Та й ввійшов до хати:
- Діти мої дрібненсенькі,
А де ж ваша мати?
- Наша мати пішла, тату,
Йа в гай по калину,
2
Та й казала:" Не вернуси,
Хіба там загину".
Пішов Семен, пішов Семен
Та й пана просити:
2
- Позичте ми, пане, коня -
Жінку здогонити.
Та й здогонив Катерину
Та й близько Дунаю.
2
Вона єму відповіла:
- Я тебе не знаю.
- Не знаєш ня, Катерино,
То знай наші діти.
2
Порадь мене, Катерино,
Та й де їх подіти?
- Порадю ти, Семеночку,
Але не журиси,
2
Роздай діти на службочку
Та й сам ожениси.
