Пішла мати жито жати,
А донечка води брати.
Йшли татари із розбою,
Взяли доньку із собою.
Пішла мати блукаючи,
Свою доньку шукаючи.
Приблудила й в ті краї,
Там, де доня пробуває.
Донька мамку не впізнала,
Три роботи мамці дала.
Дала мамці кужіль прясти,
Ще й очима стади пасти.
А ніжками колисати,
Мале дитя присипляти.
Мамка дитя колисала
Та й так собі заспівала.
- Гай-цю-люлю, турченятко,
По донці ж ти - онучатко.
Донька мамку як впізнала,
Три фірманці мамці дала.
- Їдьте, мамко, з цего краю,
Доста я вже тут страджаю.
(Кожен рядок повторюється двічі)
