Ой пив отець, пила мамка на меду,
Та й пропили чорнявую молоду.
- Мамко ж моя, що ти робиш, нащо п`єш?
Нащо мене за нелюба віддаєш?
Я нелюба нелюбила й не буду,
Від нелюба, моя мамко, в світ піду.
У неділю рано-рано, враз з сонцем
Утікала чорнявая віконцем.
- Ой не тікай, чорнявая, здогоню,
Прив`яжу тя до коника косою.
Прив`яжу тя до коника косою,
Чорний дерен з білих ніжок збирати.
- Мамко ж моя, та дай мені острий ніж.
Як приклала до серденька, сам поліз.
- Кипи, кипи, моя кровця, на ножі.
Би так було моїй мамці на душі.
