Ой мав же я жіночку,

Ой мав же я любочку,

2

Післала в`на на мене в ліс,

Аби я їй дров привіз.

Та й дала вона мені

Коника сліпого,

2

Аби я ся заблудив,

Аби я ся там лишив.

Як поїхав я у ліс,

То вовк коника загриз,

2

Я борзенько ся вернув,

Ще за днини дома був.

Ой мав же я жіночку,

Ой мав же я любочку,

2

Післала в`на мене в ліс,

Аби я їй дров привіз.

Дала мені сокирку,

Дала мені щербату,

2

Аби ся забарив,

Аби я ся лишив.

А Бог мені так зробив,

Що-м сокирку загубив,

2

Я борзенько ся вернув,

Ще за днини дома був.

Ой мав же я жіночку,

Ой мав же я любочку,

2

Післала в`на мене в ліс,

Аби я їй дров привіз.

Дала хліба черствого,

Та ще й дуже сухого,

2

Аби я ся подавив,

Аби я ся там лишив.

А Бог мені так зробив:

Дощик хлібець розмочив,

2

Я борзенько ся вернув,

Ще за днини дома був.

Ой у горах смерекових [Текст] : Нар. пісні Вижницького р-ну Чернівецької обл. / запис, нотація мелодій та упоряд. К. Смаля. — Вижниця : Черемош, 2010. — 352с.

• ББК // Мистецтвознавство