Пішов милий чорнобривий

Воли продавати,

А я собі легіника

Пустила до хати.

Та не встигла з легіником

Лягти до постелі,

Як чоловік на подвір`я:

- Втворяй, жінко, двері!

А я того легіника

Коритом накрила,

Тоді свого чоловіка

До хати пустила.

А як ввійшов він до хати,

Став коло порога:

- Жінко моя молоденька,

Що ж то за тривога?

- Чоловіче, чоловіче,

Ти хоч ся сварити!

Тоя муки насіяла,

Пироги місити.

- Жінко моя молоденька,

Що будем діяти?

Як ми будем тоту муку

В міх пересипати?

- Чоловіче, чоловіче,

То не твоя грижа,

Повечеряв, лягай спати,

Бо тя болят крижи.

А як того легіника

Віконцем пустила,

Сама сіла на припічок

Та й заголосила.

- Вставай, вставай, чоловіче,

Пригода ся стала,

Наша мука з-під корита

Та й уся пропала!

Ой у горах смерекових [Текст] : Нар. пісні Вижницького р-ну Чернівецької обл. / запис, нотація мелодій та упоряд. К. Смаля. — Вижниця : Черемош, 2010. — 352с.

• ББК // Мистецтвознавство