Посадила мама у дворі калину,
Та й носила мрію в серденьку таку:
2
Як буде родити першую дитину,
То щоб неодмінно Бог їй дав доньку.
З маминої мрії виросла калина
І зазеленіла в молодім садку,
2
Народила мати першенького сина,
Та не залишила мрію про доньку.
А коли носила другую дитину,
Мрію її серця знав лиш Бог один!
2
Посадила мама другий кущ калини,
Дожидала доню - народився син.
Два сини-соколи в мами виростали,
І про доню смуток зіркою зайшов,
2
А в дворі щороку рясно розцвітали
Дві калини пишні - мамина любов.
Виросли синочки гарні, білолиці,
Не жаліє мати, що нема доньки.
2
Наче дві калини, що біля криниці,
У матусі в хаті - славні невістки.
