Запізнилась ружа розцвісти,
Розпустила пелюстки під осінь.
2
Може, квітень сад не навістив,
А чи літа їй було не досить?
Та немає в тім її вини,
Що в зеленім вбрана оксамиті,
2
Бо ту квітку пізньої весни
Хтось звелів у сад пересадити.
Вже подружка на весілля зве...
А де ж моя доленька дівоча?
2
Серце лиш надією живе
І кохання щирого так хоче.
Не сумуй, дівчино, не журись,
Розцвіте та ружечка весною,
2
І любов твоя прийде колись,
Жди її з солодкою жагою.
