Ми кривого танцю йдемо,

Кінця йому не знайдемо.

Ані кінця, ані ладу -

Не пізнаєш, котра ззаду.

Треба його та й виводити,

Кінець йому та й знаходити.

* * *

Ой вінку мій, вінку,

Та й хрещатий барвінку.

Що я тебе сплела

Та й учора ізвечора.

Та й учора ізвечора,

Та й темненької ночі.

Та й темненької ночі,

Ще й при ясній свічі.

Повісила на кілочку,

На шовковім шнурочку.

А моя мати взнала

Та й миленькому дала.

Ой коли б я була знала,

Була б його краще вбрала!

(... А моя мати взнала,

була б його розірвала!)

* * *

Ой скакали дикі кози

Та й попід зелені лози.

То в гору, то в долину,

То в рожу, то в калину.

А за ними козенята -

Поламали ноженята.

Якби кізка не скакала,

То б ніженьки не зламала.

* * *

А ви, хлопці, стидайтеся,

Гаївочки не бавтеся.

Ви до того та й не зросли,

Лиш до ціпа та до коси.

Лиш косити, молотити

Та сліпі діди водити.

То в гору, то в долину,

То в рожу, то в калину!

Красна весна, тихе літо [Текст] : укр. нар. календарні пісні / [упоряд. Л.І. Ященко, К.А. Міщенко]. — К. : Київська нотна фабрика, 2007. — 256 с.

• ББК // Мистецтвознавство