Косили ми сіно, настала негода,
Плакала дівчина, як була молода. (2)
Плакала, плакала, на личку змарніла,
Видно по дівчині - віночка жаліла. (2)
Не жаль мені вінка, ні жодної речі.
Розпустила коси, застелила плечі. (2)
Косу розчесала, плеі застелила,
Вийшла за нелюба - жалю наробила! (2)
Ой жалю мій, жалю, великий печалю,
Що я й наробила - сама ж я й не знаю! (2)
Ой як тяжко - важко самй горівати,
А ще тяжче-важче з нелюбом шлюб брати. (2)