Ой на Купала, на Івана
Вийшла Ганнуся гарно вбрана.
На неї хлопці зглядаються,
А зачепити стидаються.
Один Василько не встидався,
Взяв за рученьку, привітався.
Ой ти Ганннусю, ой ти, ой ти,
Звідки до тебе зайти, зайти?
Садком, Васильку, садком, садком,
В мене горілка з медком, з медком.
Садком, Васильку, стежечками,
В мене горілка з ягідками.
Садком, Васильку, долиною,
В мене горілка з калиною.
* * *
Ой на Івана, на Купала,
Там ластівочка купалася.
На бережечку сушилася,
Дівка Ганнуся журилася.
А ще рушничків не наткала,
А вже Василька сподобала.
А ще рушнички на верстаті,
А вже Василько в її хаті!
* * *
Ой за городом річка тече,
А там Тетяна млинці пече.
Ой там Василько воду носить,
В свої Тетяни млинця просить.
Ой дай, Тетяно, хоч млинчика -
Привезу тобі гостинчика!
Ой дай, Тетяно, хоч одного -
Привезу тобі дорогого!
* * *
Ой ти Іване попів, попів,
Чого ти в погріб летів, летів?
Ой я у погріб летів, летів,
Бо я сметани хотів, хотів.
Не так сметани - колотухи,
Як тої дівки щебетухи !
* * *
Скакала жабка під гречкою,
За нею Йванко з уздечкою.
Ой чекай, жабко, загнуздаю,
Поїду Галю провідаю!
(Ой скакав коник під гречкою,
За ним Іванко з уздечкою.
Ой чекай, коню, загнуздаю,
Поїду Галю провідаю!)
Та ой чи жива, чи здорова
Моя Галюня чорноброва?
Ой ти, Галюню, серце моє,
Сподобалося личко твоє.
Ой не так личко, як ти сама,
Мов на папері виписана!
Мов на папері, на листочку,
Чорнії брови на шнурочку.
* * *
Чом ти, барвінку, не стелишся?
Чом ти, Миколо, не женишся?
Я ще зелений - постелюся,
Я ще молодий - оженюся.
Чом ти, руточко, вгору не йдеш?
Чом ти, Ганнусю, заміж не йдеш?
Я ще зелена - вгору піду,
Я ще молода - заміж піду.
* * *
Чом ти, барвінку, не стелишся?
Чом ти, Васильку, не женишся?
Пройде петрівка - простелюся,
Настане осінь - оженюся.
Та й візьму собі паняночку -
Молоду Галю за жіночку!
* * *
Ой коло млина, коло броду
Брала дівчина відром воду.
Ой брала, брала, набирала,
Та з козаченьком розмовляла.
Ти, козаченьку, не гай мене,
Та додомоньку пускай мене.
Бо в мене мати нерідная,
Мене вулонька невільная!
* * *
Ой мала нічка - петрівочка,
Не виспалась наша Галочка.
Ой там Ганнуся рано встала,
Свої слідочки замітала.
Свої слідочки замітала,
Та щоб матінка не пізнала.
А що до неї Василь ходить,
А що він її з ума зводить.
Ой не зводь дівку із розума,
Вона не буде твоя жона!
* * *
Ой на Купала, Купалочка
Не виспалася Наталочка.
Погнала бички, дрімаючи,
На пеньки ніжки збиваючи.
Приточи, Боже, більше ночі,
На Натальчині карі очі!
* * *
Ой летів шуляк над вулицю,
Вхопив Ганнусю за спідницю.
Біжить Микола та й гвалтує:
Ніхто Ганнусю не рятує!
Біжить Микола: гай-гай, гай-гай,
Віддай Ганнусю, віддай, віддай!
* * *
Ой хто не прийде на Купала,
То з того вийде дух і пара!
* * *
Ой вийди, Грицю, на вулицю
Та вирубай нам купайлицю.
Бо наші хлопці - недбайлиці,
Не вирубали купайлиці.
Як вирубають до схід сонця -
Нехай поставлять край віконця.
Як вирубають до зірниці -
Нехай поставлять край кирниці.
Як вирубають до місяця -
Нехай на ньому повісяться!
* * *
Ой молодая молодице,
Та вирубай нам купайлицю.
Бо наші хлопці - недбайлиці,
Не вирубали купайлиці.
Ой коли б вони про нас дбали,
Вони б купайло вирубали!
* * *
Зробим Купайло до місяця,
Нехай всі хлопці повісяться.
Зробим купайло до зіроньки,
Нехай гуляють всі дівоньки!
* * *
Ой на горді бурян поріс,
Забрав чорт хлопців, та й в ліс поніс!
Ой носив, носив - не виносив,
Взяв на гілляку та й вивисів!
* * *
Ой на Купала вогонь горить,
А нашим хлопцям живіт болить.
Ой нехай болить, нехай знають,
Нехай Купайла не займають!
