1.Ой чиє то поле, що високі гори?
Ой це того козаченька, що чорнії брови. (2)
2.Ой чия пшениця, що воли збродили?
Ой це того козаченька, що ми втрьох любили. (2)
3.Одная любила, другая кохала,
А третяя, чорнявая, чари готувала. (2)
4.Готувала чари в сінях на одвірку,
Дала йому на тарілку цілу перепілку. (2)
5.Ой зїв крильця, ой зїв ще й реберця,
Заболіла головонька, заболіло серце. (2)
6.- Це ж тобі, козаче, та й за те розплата,
Було б тобі, козаченьку, нас трьох не кохати.