1.Ой спився козак, спився та й з доріженьки збився,
Вороному коню на гриву схилився. (2)
2.- Неси ж мене, коню, й у чистеє поле,
Там моя дівчина пшениченьку поле. (2)
3.Поле вона, поле, кукіль вибирає,
Коню вороному під ноги кидає. (2)
4.- Кидай, дівчинонько, кукіль вибирати,
Йди сядь коло мене, буду щось казати. (2)
5.Йди сядь коло мене, буду щось казати,
Стели білу постіль, плягаєм спати. (2)
6.Тілько дівчинонько перший сон заснула,
Зрадив козак дівку, що й вона не чула. (2)
7.Встала дівчинонька, жалобно плаче:
- Ой Боже ж мій милий, ти зрадливий козаче. (2)