1.- Покинь, Петре, жінку, а я чоловіка,
Та йі поїде на ВКраїну, де весело жити. (2)
2.- Боюсь, Катерино, щоб нас не впіймали,
Ой і щоб наші білі ручки назад не зв`язали. (2)
3.Оре Роман, оре, на яр поглядає:
А всім жінки обід несуть, а моєї немає. (2)
4.Прийшов він додому, питається дітей:
- Дітки мої, соколята, а де наша мати? (2)
5.- Нашої мами нема, пішла по телята,
Божилася ще й клялася, що ми сиротята. (2)
