1.За горами сонце палає,
За горами місяць блищить,
Поїхав мій милий далеко,
Згадаю, то серце болить.
2.Поїхав мій милий далеко,
Далеко чужая сторона.
- Згадай же, мій милий, про мене,
Що я осталася сама.
3.В неділю, що сонце не сходить,
В саду соловей щебетав,
Я стиха захожу до хати,
А свекор листочка читав.
4.- Іди-но, дитино, до столу,
Почуєш, що милий написав,
Він пише, що другу кохає,
Тобі написав: забувай.
5.Нічого вона не сказала,
Но тільки сказала одно:
- Давно б я його позабула,
Коли б не дитина його.
6.- Ойлюлю, ой люлю, дитятко,
Пора вже тобі лягать спать,
Мені тре сідати до столу,
До тата листа написать.
7.Писала, писала листочок,
Навєрно, вже буду кінчать:
Приїдь же, мій милий, додому
Мене, молодую, поховать.
8.Минуло три неділі,
Як свекор невістку поховав,
А милий листочок читає,
І сам же собі не довіряв.
9.Забилось козацьеє серце,
Забилась юнацькая кров,
Він згадує жінку й дитину,
Він згадує першу любов.
