1.Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,
Чия ж то дівчина розпустила коси?
2.Мала мати сина й рано оженила,
Мала мати сина й рано оженила,
Молоду невістку зразу незлюбила.
3.Провожала мати сина у солдати,
Провожала мати сина у солдати,
Молоду невістку - в поле жито жати.
4.Вона жала, жала, жала, вижинала,
Вона жала, жала, жала, вижинала,
Поки серед поля тополею стала.
5.Мина рік, минає, другий наступає,
Мина рік, минає, другий наступає,
На третій годочок іде мій синочок.
6.- Мамцю ж моя, мамцю, що ж то за причина,
Мамцю ж моя, мамцю. що ж то за причина,
Що й на нашім полі росте тополина?
7.- Не питайся, сину, за тую причину,
Не питайся, сину, за тую причину,
Бери топор в руки, рубай тополину.
8.Як ударив перше, вона похилилась,
Як ударив перше, вона похилилась,
Вдарив други, третій...та й заговорила.
9.- Не рубай мня, милий, я ж твоя дружина,
Не рубай мня, милий, я ж твоя дружина,
Подивися в листя спить твоя дитина.
10.Як будеш женитись, другу жінку брати,
Як будеш женитись, другу жінку брати,
Не забудь сказати, яка в тебе мати.
11.Якщо ти дружина, то іди до хати,
Якщо ти дружина, то іди до хати,
Мені, молодому, вари вечеряти.
